Оленська-Петришин Аркадія Іванівна

Арка́дія Іванівна Оле́нська-Петри́шин (англ. Arcadia Olenska-Petryshyn; 19 червня 1934, Розношинці — 6 травня 1996, Норт-Брансвік) — американська художниця, мистецтвознавець^[a], педагог та громадський діяч українського походження; член Об'єднання митців-українців в Америці^[5]. Співзасновниця^[b] благодійного фонду підтримки української науки і культури (1995)^[6]. Сестра художниці Христини Оленської, дружина професора математики Володимира Петришина^[5].

Оленська-Петришин Аркадія Іванівна
При народженні	Аркадія Іванівна Оленська
Народження	19 червня 1934(1934-06-19)  Розношинці, Збаразький повіт, Тернопільське воєводство, Польська Республіка
Смерть	6 травня 1996(1996-05-06) (61 рік)
	Норт-Брансвік, Нью-Джерсі, США
Поховання	Цвинтар святого Андрія[1]
Країна	Польська Республіка  СРСР  Генеральна губернія  США
Навчання	Середня школа імені Вашингтона Ірвінгаd (1952), Ліга студентів-художників Нью-Йорка (1955), Гантерський коледж (1963) і Чиказький університет (1967)
Вчитель	Яків Гніздовський, Вільям Базіотесd і Роберт Матервелл
Діяльність	художниця, мистецтвознавиця, педагог, громадська діячка
Науковий ступінь	магістр мистецтв[d][2]
Працівник	Сучасність
Член	Об'єднання митців-українців в Америці
У шлюбі з	Петришин Вальтер Володимир[3]
Брати, сестри	Оленська Христина Іванівна
Роботи в колекції	Національний художній музей України, Мистецький арсенал, Національний заповідник «Замки Тернопілля» і Український музей

Біографія

Народилася 19 червня 1934 року у селі Розношинцях (нині Тернопільський район Тернопільської області, Україна) у сім'ї адвоката^[7]. 1944 року з батьками переїхала до Німеччини, де перебувала у таборі переміщених осіб в місті Аугсбурзі^[8]; у 1949 році її сім'я емігрувала до Сполучених Штатів Америки і оселилася в Нью-Йорку.

Загальну освіту здобула протягом 1949—1952 років у школі імені Вашингтона Ірвінга^[4]; у 1952—1955 роках студіювала мистецтво у Студентські мистецькій лізі в Нью-Йорку у Якова Гніздовського; у 1952—1963 роках продовжила навчання у Гантерському коледжі мистецтв, де викладали Вільям Базіотес, Роберт Матервелл; у 1963—1967 роках — на факультеті історії мистецтва Чиказького університету. Водночас навчалася у Нью-Йоркській школі графіки, яку закінчила 1967 року^[5].

Викладала мистецькі дисципліни^[6]. З мистецтва гравюри у 1970-х роках спеціалізувалася в Інституті Пратта в Нью-Йорку^[4]. З початку 1970-х років обіймала посаду художнього редактора журналу «Сучасність», пізніше співпрацювала із журналами «Образотворче мистец­тво», «Світо-Вид», газетою «Культура і життя»^[5].

З кінця 1980-х років регулярно відвідувала Україну, у Києві та Львові протягом 1989—1996 років читала лекції, показувала на виставках свої твори^[9].

Вбита своїм чоловіком у Норт-Брансвіці 6 травня 1996 року^[10]. Похована на цвинтарі святого Андрія у Саут-Баунд-Бруці.

Творчість

Працювала у галузях станкового живопису і графіки. Творила в різноманітних мистецьких напрямках — абстракціонізму, експресіонізму, умовності, стилізації^[7]. Серед робіт:

• «Гіперборея»;
• «День дракона»;
• «Воєрист»;
• «Край лісу»;
• «Птахи»;
• «Тропічна ніч»;
• «Герой часу»;
• «Променада» (1967);
• «Дівчата в траві» (1970);
• «Гущавина» (1978);

серії

• «Кактуси» (1970—1996);
  • «Група сагуаро» (1989);
• «У дзеркалі» (1972).

Брала участь у мистецьких виставках з 1957 року. Провела 54 персональні виставки, зокрема в Нью-Йорку у 1963—1964, 1968, 1971, 1974, 1978—1979, 1981, 1995, 2000 роках, Чикаго у 1966, 1975, 1980 роках, Торонто та Філадельфії у 1972 році, Вінніпезі та Детройті у 1973 році, Києві у 1991—1996 роках^[5].

Роботи художниці зберігаються в Національному художньому музеї України та Національному культурно-мистецькому та музейному комплексі «Мистецькому арсеналі» у Києві, Національному заповіднику «Замках Тернопілля» у Збаражі, Українському музеї у Нью-Йорку, Музеї мистецтва та науки в Евансвілі, Музеї у Сан-Антоніо, Мистецькому музеї штату Джорджії, Музеї мистецтва Гарвардського університету, Україно-канадській фундації у Торонто^[5], приватних колекціях.

Написала серію статей про українських мистців та мистецькі зібрання в Америці^[c].

У 2003 році побачив світ каталог «Аркадія Оленська-Петришин. Олійні твори. Офорти. Графіка»^[11].

Виноски

1. У 1964 році здобула науковий ступінь магістра мистецтв за працю «Знання форми»^[4].
2. Разом з чоловіком.
3. Упорядковані Богданом Бойчуком у книзі «У вимірах форми та експресії», 1997^[5].