Олешко Сергій Олександрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Олешко.

Сергій Олександрович Олешко (нар. 2 червня 1961, с. Тахтоямськ, Ольський район, Магаданська область, РРСФР, СРСР) — український скульптор. Член Національної спілки художників України від 1992 року. Лауреат: Міжнародного конкурсу «Сучасне мистецтво», обласної премії «Львівська слава»^[1] та Полтавської міської премії імені Миколи Ярошенка у номінації «Образотворче мистецтво. Скульптура»^[2].

Сергій Олександрович Олешко
Народився	2 червня 1961(1961-06-02) (64 роки) с. Тахтоямськ, Магаданська область, РРСФР, СРСР
Громадянство	СРСР →  Україна
Навчання	Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва
Працював у містах	Львів, Полтава, Генк

Життєпис

Народився 2 червня 1961 року у селі Тахтоямськ, Ольського району, Магаданська області (Росія)^[1]. Після закінчення у 1978 році Полтавської загальноосвітньої школи № 2^[3] Сергій Олешко вступив до Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва (викладачі з фаху — Еммануїл Мисько, В. Подольський), де навчався у 1978—1983 роках^[1].

Творчо працювати почав з 1983 року^[4]. Працював недовгий час на порцеляновому заводі та військовому заводі «Знамя» у Полтаві^[5]. З 1987 року мешкає^[4] та працює як професійний самостійний скульптор у Полтаві^[6], головні твори митця знаходяться у Львові^[3]. Учасник міжнародних симпозіумів скульптури в смт Олесько (Львівська область, 1989), Одесі, Дзинтарі (Латвія; обидва — 1990), м. Трускавець, (Львівська область; 1994), с. Віґри (Польща, 2000), Львові (2003), Полтаві (2008), Києві (2009), Черкасах (2010)^[5].

Монументальні роботи

Пам'ятники, погруддя

• панно «Українські казки» (1990)^[5];
• погруддя Тараса Шевченка (м. Жовква, Львівська область; 1994)^[5];
• пам'ятник Іванові Трушу (співавтор — архітектор Михайло Ягольник; м. Львів, 1997)^[1];
• пам'ятник Бравому вояку Швейку (м. Львів, 2002)^[1];
• пам'ятник Отто Говарду (м. Генк, Бельгія; 2004)^[1];
• пам'ятник Никифору Дровняку (співавтор — архітектор Михайло Ягольник; м. Львів, 2006)^[1];
• пам'ятник Володимирові Івасюку (співавтор — архітектор Михайло Ягольник; м. Львів, 2011)^[1];
• статуя Посейдона для ресторана-бара «Посейдон» (м. Полтава, 2014)^[1];
• пам'ятник-меморіал депортованим українцям з території Закерзоння у 1944-1951 роках (м. Львів, 2021)^[7];
• проєкт пам'ятника головному архітектору Полтави Леву Вайнгорту (м. Полтава, 2021)^[8].

Меморіальні таблиці

• меморіальна таблиця державному та громадському діячеві Анатолію Кукобі (2014; Полтава)^[9].
• меморіальна таблиця українському скульптору-передвижнику Леоніду Позену (2014; Полтава)^[10][11].
• меморіальна таблиця фотохудожнику Йосипу Хмелевському (2017, спів­автор; Полтава)^[4].

• Галерея робіт Сергія Олешка
• 
  Пам'ятник Іванові Трушу
• 
  Пам'ятник Дровняку Никифорові-Епіфанію
• 
  Пам'ятник Володимирові Івасюку
• 
  Пам'ятник Бравому вояку Швейку
• 
  Меморіальна таблиця українському скульптору-передвижнику Леоніду Позену

Премії, нагороди

• Лауреат обласної премії «Львівська слава» (2001)^[1];
• Лауреат Міжнародного конкурсу «Сучасне мистецтво» (Польща, 2007)^[1];
• Лауреат Полтавської міської премії імені Миколи Ярошенка у номінації «Образотворче мистецтво. Скульптура» (2019)^[2].