Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Олешник
село в Закарпатській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Оле́шник (до 1946 року – Егреш) – село в Україні, в Закарпатській області, Берегівському районі.
Remove ads
Назва
Назва Егреш походить від імені заможного землевласника, садиба якого якось провалилася крізь землю. На тому місці виникло глибоке водоймище, назване у народі Егрешем. Друга версія гласить, що на цих місцях колись росли густі зарослі агрусу — егреша, вони і визначили назву села.
Сучасна назва Олешник походить вiд вільшняк (у народі більше відомої як ольшник), поширеної в цих краях рослини.
Історія
Перші згадки про Олешник виявлені в письмових джерелах 1284 року.[1]
В роки Другої світової війни на околиці села базувався військовий аеродром Егрі.[2]
Відомі люди
Народилися
- Владимир Михайло Михайлович (1918—2006) — журналіст, заслужений працівник культури України.
- Іонафан (Кополович) (1912—1990) — єпископ Берлінський і Середньоєвропейський, екзарх Північної і Південної Америки та Алеутських островів, єпископ Тамбовський і Мічурінський, архієпископ Молдавський і Кишинівський.
- Любка Михайло Степанович (1977—2024) — головний сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Любка Надія Михайлівна — поетеса, автор текстів пісень та музики.[3]
- Попович Іван Миколайович (1965—1985) — рядовий, учасник війни в Афганістані. Загинув при виконанні службових обов'язків. Нагороджений Орденом Червоної Зірки посмертно.[4]
- Русинко Костянтин Миколайович (1932) — доктор фізико-математичних наук, професор кафедри теоретичної механіки Державного університету «Львівська політехніка».
- Сігетій Степан Васильович (1926—2005) — Український радянський живописець. Заслужений працівник культури УССР.[5]
Померли
- Соломін Іван Степанович (1919—1944) — Cтрілок-радист гвардії старший лейтенант, загинув під час виконання бойового завдання. Похований на території старої школи, на могилі встановлено обеліск.
Туристичні місця
- Музей етнографії. Музей заснований 1990 р. та складається з 3 відділів (етнографія, нумізматика та Велика Вітчизняна війна). Експозицію музею складають предмети побуту, вироби ткацтва та гончарства, грошові знаки, які діяли на території с. Олешник в різні періоди, а також вироби з дерева. Це один з кращих шкільних музеїв краю.
- Боржавська вузькоколійна залізниця — в народі має назву «Анця Кушницька» — одна з діючих вузькоколійних залізниць в Україні, в межах Іршавського, Берегівського та Виноградівського районів Закарпатської області. Загальна довжина залізниці — 123 км, ширина колії — 750 мм. Перша черга Боржавської вузькоколійки введена в експлуатацію 23 грудня 1908 року та використовувалась передусім для перевезення деревини. Сьогодні здійснюються лише пасажирські перевезення.
- Будівля млина якому більше 100 років (точно не туристичний об'єкт, поки, але дуже гарна будівля та збережений механізм яким в різні роки тут мололи муку та чавили олію). Сюди і з сусідніх районів приїжджали молотити муку. Старожили кажуть, що відкрив цей паровий млин місцевий єврей «Шія», який і був у його власності поки не став колгоспним. Наразі не працює, але механізми діючі.
- Найбільша в Україні буйволина ферма, де крім того, що можна побачити цих прекрасних тварин, можна ще спробувати молоко, сир, сметану, масло та навіть згущівку місцевого виробництва.
Remove ads
Посилання
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads