Іонафан (Кополович)

Архієпископ Іонафан (в миру Кополович Іван Михайлович, 8 червня 1912(19120608), Олешник — 21 травня 1990, Мукачево )^[1] — єпископ Російської православної церкви, архієпископ Кишинівський і Молдавський.

Архієпископ Іонафан Кополович Іван Михайлович
19-й Архієпископ Кишинівський і Молдавський
11.10.1972 — 12.05.1987
Церква:	Російська православна церква
Попередник:	Варфоломій (Гондаровський)
Наступник:	Серапіон (Фадєєв)
Єпископ Тамбовський і Мічурінський
08.06.1970 — 11.10.1972
Попередник:	Антоній Кротевич
Наступник:	Даміан Бодрий
Екзарх Північної і Південної Америки та Алеутських островів
07.10.1967 — 10.04.1970
Попередник:	Іоанн Вендланд
Наступник:	Єпархія скасована
Єпископ Берлінський і Середньоєвропейський
23.06.1966 — 07.11.1967
Попередник:	Кіпріан Зернов
Наступник:	Володимир Котляров
Альма-матер:	Карловацька духовна семінарія
Науковий ступінь:	Доктор богослов'я
Діяльність:	диякон, пресвітер
Ім'я при народженні:	Кополович Іван Михайлович
Народження:	8 червня 1912(1912-06-08) Олешник, Виноградівський район, Закарпатська область
Смерть:	21 травня 1990(1990-05-21) (77 років) Мукачево , Закарпатська область
Нагороди:
Орден Святого рівноапостольного князя Володимира ІІ ступеня

Біографія

Народився в с. Олешник Виноградівського р-ну на Закарпатті Початкова школа (1923), Ужгородська гімназія (1927). Богословська семінарія у Сремських Карловцях (1932). Писар єпархіального управління Мукачівсько-Пряшівської єпархії (1932). Диякон (21.11.1933), протодиякон (7.01.1935). Дійсна військова служба в чехословацькій армії (1.10.1935—29.02.1936). Священик (19.05.1936). Архіваріус єпархіального управління Мукачівсько-Пряшівської єпархії (1935), церковний референт (1937), секретар (1939). З посади усунутий угорськими військами. Учитель Закону Божого в Хустській гімназії (1941). У грудні 1944 р. у складі делегації їздив до Москви по питанню включення Мукачівсько-Пряшівської єпархії до складу Російської православної церкви. Член президії і перший заступник голови Хустського міського народного комітету (1944). Член Народної Ради Закарпатської України (1944). Голова надзвичайної комісії з обліку шкоди, розслідуванню та встановленню злочинів, заподіяних німецько-угорськими загарбниками під час окупації Закарпаття (1945). Секретар Мукачівсько-Ужгородської православної єпархії (1944). Адміністратор російських і угорських православних приходів і представник Патріаршого престолу в Угорщині (1949). Протоієрей (1947). Настоятель кафедрального собору в Мукачевому та секретар єпархіального управління (1954). Помічник єпископа у Пряшеві (Словаччина) (1955). Доктор богослов'я. Єпископ (1966). Викладач Московської духовної академії, єпископ Берлінський і Середньоєвропейський, екзарх Північної і Південної Америки та Алеутських островів, єпископ Тамбовський і Мічурінський, архієпископ Кишинівський і Молдавський. За станом здоров'я вийшов на пенсію (1987).

Помер 21 травня 1990 р. в Мукачевому. Похований на Чернечій горі в Мукачевому.

Нагороди

• 1937 р. — набедреник і червоний пояс
• 1939 р. — протоієрейська камилавка
• 1944 р. — протоієрейський наперсний хрест
• 1949 р. — хрест із прикрасами
• 1951 р. — палиця
• 1954 р. — другий хрест із прикрасами
• 1955 р. — митра
• 1964 p. — Орден свв. Кирила і Мефодія 3-ї степені
• 1982 р. — Орден прп. Сергія Радонезького 2-ї степені
• 1983 р. — св. кн. Володимира 2-ї степені

Література

• Довганич О., Кополович І. М. // Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи XX століття. — Ужгород: Ґражда, 2007. — С. 171—172.
• Поточний архів Мукачівсько-Ужгородської православної єпархії.