Олонецький уряд Південної Карелії

Олонецький уряд (також Тимчасовим Олонецький уряд (фін. Aunusen pīlāiāinān hallitus, кар-лівв. Anuksenlinnun aijalline halličus, рос. Олонецкое правительство), був короткочасною невизнаною державою, створеною 15 травня 1918 року як Олонецький уряд Південної Карелії білими фінами (учасниками громадянської війни у Фінляндії на стороні національного уряду, антикомуністичних і антирадянських сил) для управління південними районами Карелії (Олонецької губернії), які були взяті ними в ході Олонецького походу ^[1] в квітні-травні 1918.^[2][3]

Aunuksen väliaikainen hallitus Олонецький Тимчасовий уряд
Тимчасовий уряд (до серпня 1919) Уряд у вигнанні (після серпня 1919)
1918 – 1919
Прапор Герб
Олонецький уряд: історичні кордони на карті
Столиця	Олонець
Столиця в екзилі	Гельсінки
Мови	карельська, фінська, російська
Релігії	світська держава
Державний устрій	Тимчасовий уряд (до серпня 1919) Уряд у вигнанні (після серпня 1919)
Президент	О.Окессон
Історія
• Засновано	15 травня 1918
• Ліквідовано	жовтень 1920
Населення
Валюта	фінська марка
Попередник Наступник Радянська Росія Карельський об'єднаний уряд

Історія

Тимчасовий комітет Олонецького уряду (4 липня 1919 р.).
Стоять: F. K. Röppänen, Paavo Pajula, Nestor L. Eskola, Juho Kujala.
</br> Сидять: Adolf Renvald, Pekka Supinen, Isak Julin, Jaakko Seise

Тимчасовий уряд було створено відразу після звільнення міста Олонець.^[4] Уряд, очолюваний суддею О.Окессоном, складався з місцевих представників карельського заможного селянства та підприємців. Основним завданням уряду була сецесія Карелії із складу більшовицької Росії та здобуття незалежності ґрунтуючись на Декларації прав народів Росії, прийнятої у листопаді 1917 року в Петрограді та принципу національного самовизначення, у тому числі з правом відділення в незалежну державу, що було закріплене в Конституції РРФСР (1918). В подальшому планувалося об'єднання південної Карелії з північною Карелією.^[5]

Олонецький уряд управлявся заснованим у Гельсінкі Олонецьким комітетом, який відповідав за економічні, територіальні та військові питання. Програма військово-адміністративних заходів щодо звільнення південної Карелії, складена цим комітетом, стала програмою Олонецького уряду та була схвалена урядом Фінляндії 30 червня 1919 року. Олонецький уряд отримав визнання та підтримку з боку Фінляндії, яка надала позику 16 600 000 фінських марок. Під патронажем Олонецького уряду у липні 1919 була створена Олонецької добровольча армія чисельністю близько 2000 осіб, яка служила де-факто військовою силою уряду, а також був організований Олонецький похід.^[5] У більшості міст і сіл, які перебували під контролем Олонецького уряду, було створено осередки білої гвардії.

У липні 1919 року уряд було реорганізовано і до його складу запроваджено представників від Фінляндії. Проте, у серпні 1919 року Олонецька добровольча армія зазнала поразки. У жовтні 1920 р. Олонецький уряд об'єднався з Північнокарельською державою, утворивши Карельський об'єднаний уряд

Символіка

Державна печатка Олонецького тимчасового уряду містила варязький щит, на якому зображено праворуч руку у латах, що тримає срібний меч, ліворуч руку в кольчузі, що тримає шаблю, під ними знаходилися стилізовані переплетені між собою літери «А» та «V ». Герб на щиті оточував напис: «Aunuksen väliaikainen hoitokunta» (Тимчасовий уряд Оунуса).^[6]

Учасники

Склад тимчасового Олонецького уряду на початку липня 1919 року ^[7]

• Несторі Л.Есклда
• Ісак Юлін
• Юхо Куйала
• Пааво Пайюла
• Адольф Ренвальд
• Ф.К. Рьоппанен
• Яаако Сейсе
• Пекка Супінен

Див. також

• Фінські «Братські війни»