Ольгопільський повіт

Ольгопільський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Подільської губернії.

Ольгопільський повіт
Герб повіту
Губернія	Подільська губернія
Центр	Ольгопіль
Створений	1812
Скасований	1923
Площа	326 449 (3566.5 км²) (1885)
Населення	284 253 осіб (1897)
Густота	79.7 осіб / км²

У 1795-96 роках існував Ольгопільський повіт у складі Вознесенського намісництва.

Утворений у складі Подільської губернії 1812 року. Повітовий центр — містечко Ольгопіль (до 1922), Бершадь (з 1922).

Розташування

На заході повіт межував з Ямпільським, на північному заході — Брацлавським, північному сході — Гайсинським, півдні — Балтським повітами Подільської губернії і на південному заході з Бессарабською губернією.

Населення

За першим загальним переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 284 253 мешканців. З них 81,61 % — українці, 11,45 % — євреї, 2,22 % — росіяни, 1,52 % — поляки, 2,86 % — молдовани^[1].

Склад

Станом на 1885 рік налічував 111 сільських громад, 175 поселення у 12 волостях. Населення — 190 912 осіб (95102 чоловічої статі та 95810 — жіночої), 23 165 дворових господарства^[2].

Загальний розподіл землі повіту за формою власності був такий:

Земля повіту

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	152470	116171
Приватної власності	159206	81233
Надільної власності	8216	3445
Казенної власності	389	—
Іншої власності	6168	4358
Загалом	326449	205207

У повіті було 9 містечок і 102 сільських поселення, не рахуючи дрібних. Поділявся на 12 волостей: Бершадська, Демівська, Кам'янська, Лузька, М'ястківська, Ободівська, Піщанська, П'ятківська, Рашківська, Устянська, Чоботарська, Чечельницька та місто Ольгопіль з передмістями Гнила Слобода, Загора, Мацьківка, Панічна, Піски.

Сучасність

Більша частина території колишнього повіту в межах України, невелика частина - колишні Кам'янська (окрім сіл Болган та Трибусівка) та Рашківська волості (окрім сіл Баштанків, Олексіївка, Загнітків) в межах Молдови.

Люди

• Геронім Собанський — маршалок повіту, учасник антиросійського повстання, чоловік музи Олександра Пушкіна Кароліни Собанської з Жевуських.^[3]

Джерела

• Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона(рос.)
• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)