Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Подільська губернія

губернія Російської імперії, УНР, Української держави, УСРР З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Подільська губерніяmap
Remove ads

Поді́льська губе́рнія — українська губернія на території східного Поділля: від 1797 року входила до Російської імперії, після Української революції в складі УНР; Української Держави, потім до 1925 року — в складі УСРР. Нині це переважно територія Хмельницької, Вінницької, частково Одеської, Кіровоградської, Миколаївської областей та Молдови.

Коротка інформація Дата створення / заснування, Країна ...

Remove ads

Географія

Узагальнити
Перспектива

Межувала на заході з Австро-Угорщиною (Королівство Галичини і Володимирії), причому протягом близько 180 км межу складала річка Збруч, ліва притока Дністра; на півночі — з Волинською губернією, на сході — з Київською губернією, на південному сході і частково на півдні — з Херсонською, на південному заході — з Бессарабською губернією, від якої відділялася річкою Дністер.

Межею між Подільською та Херсонською губерніями були річки Кодима та Ягорлик, повторюючи південний кордон Речі Посполитої з Єдисаном

Площа — 42 400 км².

Рельєф

Рельєф поверхні дуже складний завдяки, головним чином, розмиваючій діяльності річок. Загалом площу губернії представляло піднесене плато, що трохи знижувалося у напрямку з північного заходу до південного сходу і було перетнуте численними і глибокими річковими долинами; плато це продовжувалося на північ у Волинську губернію, на північний схід в Київську, на захід зливалося з Галицькою височиною, але з Карпатами ні орографічного, ні геологічного зв'язку не мало. Найбільш піднесені точки губернії знаходилися на північному заході.

У глибоких долинах річок абсолютні висоти спускалися до 121 м. Від вододілів між головними річками йшли на всі боки пологі схили, які потім круто обривалися в річкові долини. Південна частина губернії (по Дністру і його притоках) була сильніше порізана долинами і більш розчленована, ніж північна. У Кам'янець-Подільському повіті проходив чудовий ланцюг загострених горбів (мшанкових атолів), відомих під ім'ям Товтрів, або гір Медоборських. Великих низовин в Подільській губернії не було.

Водні ресурси

Найголовніші річки: Дністер і Південний Буг.

Дністер належав Подільській губернії впродовж 442,7 км (від гирла Збруча до гирла Ягорлика), складаючи природну її межу з Бессарабською губернією, і на всьому цьому протязі був судноплавним. Найважливіші його притоки в межах Подільської губернії — Збруч, Смотрич, Юшечка, Калюс, Лядава, Мурафа і Ягорлик, всі вони несудноплавні, текли вельми швидко в глибоких ущелинах і живилися не тільки атмосферними, але і ґрунтовими водами.

Буг протікав в Подільській губернії впродовж 542 км. (від с. Глядки до гирла Синюхи), був несудноплавним, з повільною течією, в болотистих берегах; такі ж і його притоки — Вовк, Бужок, Іква, Снівода, Десна, Згар, Рів, Соб, Синюха, Кодима.

Озер в Подільській губернії не було; з боліт найзначніші знаходились по річці Вовк, в Проскурівському повіті; по притоках Бугу було багато ставків.

Ґрунти

Переважають сірі лісові ґрунти та чорноземи опідзолені. Геологічна будова Подільської губернії була досить складна і різноманітна. По р. Бугу і деяких його притоках виступали граніти; у глибокій долині Дністра і по його притоках оголювалися силурійські і крейдяні відкладення; велика частина губернії була покрита третинними відкладеннями, що складалися головним чином з вапняків (у східній смузі губернії — з пісків так званого Балтського ярусу); у Вінницькому, Брацлавському і Гайсинському повітах зустрічалися піски, ймовірно, нижньотретинні, рясні підземні води витікали у вигляді джерел на верхньому спаї силурійських відкладень. З корисних копалини в Подільській губернії зустрічалися будівельні камені щільні вапняки, третинні м'які «пильні камені», літографський камінь, гіпс, фосфорити, жерновики).

Ліси складалися майже виключно з листяних порід (дуб, граб, берест, ясен, клен, береза, липа, осика, верба, черешня і ін.).

Ліси становили всього 11,7 % загальної площі зручних земель; вони були розподілені досить рівномірно. Найменше лісів було в повітах Проскурівському (5,7 %) і Балтському (7,9 %). Великих суцільних просторів лісів і боліт не було.

Remove ads

Адміністративний поділ

Узагальнити
Перспектива
Thumb
  
Подільська губернія 1900 рік
Thumb
Подільська губернія зростання населення міст за даними переписів 1897 року

Центр — Кам'янець-Подільський до 1914, до 1925 — Вінниця.

У 1820 році губернія складалася з 12 повітів[2]. Після Польського повстання 1830—1831 у представників польської шляхти, що підтримали його, були конфісковані маєтки, на основі яких створено 3 округи військових поселень з центрами в Ладижині Гайсинського повіту, Меджибожі Летичівського повіту і Саврані Балтського повіту. У 1880 губернія складалася з 12 повітів, в межах яких нараховувалося 12 повітових і 2 заштатних (приписних) міста і 83 містечка. У 1905 році було 12 повітових і 5 заштатних міст, одне безповітове місто Жмеринка та 121 містечко[3]

Thumb
Волості Подільскої губернії

Згідно перепису 1897 року, в склад губернії входило 12 повітів:

Більше інформації №, Повіт ...

31 січня 1923 року були ліквідовані Литинський, Летичівський, Ушицький, Ямпольський, Жмеринський і Ольгопільський повіти.[5]

Губернатори Подільської губернії

Thumb

(джерело[6])

Подільська губернія в 1917—1920 роках

Thumb
Адміністративно-територіальний устрій Української Держави
   Подільська губернія

У травні 1917 р. губернським комісаром Поділля був призначений Микола Стаховський. З проголошенням незалежності Української Народної Республіки 9(22) січня 1918 року Подільська губернія увійшла до складу незалежної України; губернським комісаром (губернатором) Поділля тоді був Григорій Степура; 11 березня 1918 року його змінив В.Дудич. Після гетьманського перевороту 29-30 квітня 1918 року губернатором (губернським старостою) гетьман Скоропадський призначив Сергія Кісєльова. Губернія мала бути складеною з 16 повітів. До вже існуючих 12 повітів заплановано було долучити 4 повіти Бессарабської губернії: Хотинський, Сороцький, Оргіївський та Більцівський повіти.

У листопаді — грудні 1918 р. в ході повстання проти гетьмана влада перейшла до Директорії УНР. Губернатором Поділля знову став Григорій Степура. В березні — квітні 1919 р. війська РСФСР в результаті свого наступу і боїв з військами УНР захопили Подільську губернію. Війська УНР частково були розбиті, частково відступили на територію ЗУНР і Бессарабії, що була вже під владою Румунії. 17 квітня 1919 р. російські більшовицькі війська захопили м. Кам'янець-Подільський.

Але наприкінці травня — на початку червня 1919 р. війська УНР, які на той час опинились під загрозою цілковитого знищення з боку військ Польщі і Радянської Росії, перейшли в рішучий контрнаступ з Кременецького повіту Волині і східних районів ЗУНР. Протягом червня — початку липня 1919 р. західні повіти Поділля були звільнені українськими військами від червоних росіян. В Кам'янець-Подільський з території ЗУНР переїхав уряд і Директорія УНР на чолі з С. Петлюрою. У червні — липні 1919 р. губернатором Поділля від УНР був М. Куриленко. Однак у липні 1919 ситуація на фронті різко загострилася, війська РСФСР перейшли в наступ на контрольовану УНР територію. Становище було врятоване тим, що 16-17 липня через р.Збруч в Кам'янець-Подільський повіт губернії відступили зі своєї власної території Галичини війська (УГА) і уряд ЗУНР під тиском військ Польщі. А оскільки УНР і ЗУНР були союзниками і формально навіть об'єдналися 22 січня 1919 р. в одну державу, то сили незалежної України подвоїлися. Наприкінці липня 1919 р. об'єднані війська УНР і ЗУНР перейшли в рішучий наступ проти РСЧА. На кінець серпня — початок вересня 1919 практично вся територія Подільської губернії була визволена від російських більшовиків.

Але вже у вересні 1919 нависла інша загроза — з боку Добровольчої армії генерала Денікіна, що наступали з півдня і сходу проти Червоної армії. Керівництво УНР намагалось домовитися з Денікіним, оскільки в обох був спільний ворог — більшовики. УНР просила країни Антанти — Францію, В.Британію, США та інших вплинути на російських білогвардійців, щоб вони не воювали проти українців. Та все було марно. Жодна з великих держав не стала на захист української держави. Наприкінці вересня 1919 р. Добровольча армія за наказом Денікіна розпочала активні воєнні дії проти армії УНР і УГА. Під час жорстоких і героїчних боїв у вересні — жовтні — листопаді 1919 війська УНР і ЗУНР зазнали поразки від білогвардійців. Армія УНР відійшла в район міст Старокостянтинова і Любара на півдні Волині, а УГА уклала в умовах епідемії тифу сепаратне перемир'я з Денікіним. Західні райони губернії з містом Кам'янцем уряд УНР добровільно віддав під окупацію військами Польщі, щоб вони не дістались росіянам.

В січні — лютому 1920 р. війська РСФСР, які розгромили денікінців, знову захопили більшу частину Подільської губернії. УГА перейшла на бік більшовиків, знову ж таки бажаючи у такий спосіб фізично вціліти. На заході губернії встановився фронт між військами Польщі і Радянської Росії на захід від Вінниці, Жмеринки, Могилева-Подільського. На виконання умов Варшавського договору між С. Петлюрою і Польщею 25 квітня 1920 р. війська Польщі і 2 дивізії УНР перейшли у наступ проти військ РСФСР. У цей час вже більша частина губернії опинилась під контролем військ Польщі і УНР. Але у червні 1920 р. набагато чисельніша РСЧА перейшла в контрнаступ. В липні війська Польщі і УНР були відкинуті більшовиками за р. Збруч.

У вересні 1920 р. під час контрнаступу війська УНР і Польщі звільнили від більшовиків західні повіти Поділля, в Кам'янець знову переїхав уряд УНР. Але Польща більше не хотіла і не могла воювати з Росією і жертвувати життям своїх людей, тому уклала перемир'я з РСФСР. Російські більшовики скористались цим і протягом 10-21 листопада розбили війська УНР і вийшли на новий кордон з Польщею по р. Збруч.

Подільська губернія у складі Української СРР (1920—1925)

  • Thumb
    Карта Подільської губернії, 1921
  • Thumb
    Карта Подільської губернії, 1921
  • Thumb
    Карта Подільської губернії, 1922
  • Thumb
    Карта Подільської губернії, 1923
  • Thumb
    Територія колишньої Подільської губернії, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
  • Thumb
    Територія колишньої Подільської губернії, адміністративні межі станом на 1 березня 1927
Remove ads

Керівники губернії в 1919—1925 роках

Голови губернського революційного комітету і губернського виконавчого комітету

Голови губернського комітету КП(б)У

Відповідальні секретарі губернського комітету КП(б)У

Населення

Узагальнити
Перспектива
Thumb
Мовний склад населення Подільської губернії за переписом 1897 року
Thumb
Частка українськомовного населення в повітах Подільської губернії за даними перепису населення 1897 року

Рідна мова населення (перепис 1897 року[7]) :

Густота населення, за даними перепису 1897 року, становила 82,1 жит. на кв. версту. За густотою населення Подільська губернія посідала друге після Московської губернії місце в Європейській Росії (не рахуючи губерній Царства Польського). Найнаселенішим був Кам'янецький повіт — 105 жит. на кв.в., найменше Балтський — 52,5 на 1 кв. в.

Кількість поселень в губернії — 7207, зокрема 17 міст і 120 містечок. У 1872 р. всього населення було 1 954 627 жителів, а за переписом 1897 року — 3 031 513 (1 516 760 чоловік і 1 514 753 жінок.), що становило близько 2 % щорічного приросту.

У 17 містах за переписом 1897 р. проживало 221 870 осіб, або 7,4 % населення губернії

У 1666 селах, 150 крупніших селищах та хуторах у 1897 р. мешкало 2 796 429 жителів, або 92,6 % населення губернії.

За суспільними станами населення у 1895 р. розподілялося так:

  • дворяни — 26 208
  • духовного звання — 468
  • міщани 511 273
  • спадкові почесні громадяни — 4384
  • особисті почесні громадяни — 5329
  • купці — 5590
  • селяни — 2 037 754
  • євреї-землевласники — 13 951
  • відставні нижні чини і їх сімейства — 176 709
  • іноземці і ін. — 9986
Більше інформації Розподіл населення в містах губернії за мовою (перепис 1897 року), Місто ...

За працею російського військового статистика Олександра Ріттіха «Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России» 1875 року частка українців серед чоловіків призового віку Подільської губернії становила 80,88 %, євреїв — 12,35 %, поляків — 5,36 %, молдован (румунів) - 0,6%, росіян — 0,44 %, мазурів - 0,25%, німців — 0,05 %, чехів - 0,04%[8].

Remove ads

Релігія

Узагальнити
Перспектива
Thumb
«Мапа народонаселення Подільської губернії за віросповіданнями» Олександра Ріттіха, 1864 рік

Релігійний склад населення (перепис 1897 року[9]) :

Thumb
Православні в Подільській губ.
Thumb
Юдеї в Подільській губ.
Thumb
Римо-католики в Подільській губ.
Thumb
Старообрядці в Подільській губ.

Найбільші громади юдеїв (за переписом 1897 р.):

Більше інформації Населений пункт, Повіт ...

Найбільшою чисельність римо-католиків була в таких населених пунктах (за переписом 1897):

Більше інформації Населений пункт, Повіт ...

Розселення старообрядців в Подільській губернії (за переписом 1897 року):

Більше інформації Населений пункт, Повіт ...
Remove ads

Господарство

Узагальнити
Перспектива

Головне заняття жителів — сільське господарство. Ремеслами в 1895 році займалося 69 399 людей. За даними 1886, кустарними промислами займалося більше 6 тис. чоловік. У Проскурівському, Ольгопольському і Балтському повітах селяни деяких сіл займалися шиттям кожухів і кожушків, виробом овчин і шкіри і шиттям чобіт. У Вінницькому, Летичівському і Ольгопольському повітах існувало гончарне виробництво, в останньому — також вироблялися дерев'яні вироби; у Ямпольському — тесання каменів. Всіх фабрик і заводів в 1896 р. було 5 171, з 28 501 робітниками.

У губернії на межі з Австрією були 2 митниці — Гусятинська та Ісаковецька, Гуківська застава і Сатановський перехідний пункт.

Залізниць було 565 км, поштових доріг — близько 12 тис.км, поштових станцій — 50, з 715 кіньми. Ґрунтових доріг — 3 307 км.

Землевласники розводили головно яблука, груші і сливи, місцями і «волоські горіхи»; вишні і черешні стояли на другому плані; нерідкі персики і абрикоси; айва зустрічалися переважно в Балтському повіті. У селян переважали сливи і вишні. З ягід землевласники розводили полуницю, малину, смородину, аґрус. Кизил росте в дикому вигляді на південних кам'янистих схилах і стрімчастих берегах річок і струмків басейну Дністра. Дико ростуть також барбарис і терен. Виноград розводився головно в прибережній смузі Дністра. Виноробство існувало в Ольгопільському, Балтському, Ямпільському і Новоушицькому повітах.

Remove ads

Див. також

Примітки

Джерела

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads
Remove ads