Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Олівія де Гевіленд
американська акторка З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Олівія Мері де Гевіленд (англ. Olivia Mary de Havilland; 1 липня 1916, Токіо — 26 липня 2020, Париж) — американська акторка театру, кіно та телебачення. Найбільш відома за ролями у фільмах «Звіяні вітром» (1939), «Спадкоємиця» (1949), «Леді в клітці» (1964) та «Тихше, тихше, мила Шарлотто» (1964). Одна з найпопулярніших та найзатребуваніших акторок «золотої доби» Голлівуду.
Олівія де Гевіленд | |
---|---|
Olivia de Havilland | |
![]() | |
Ім'я при народженні | англ. Olivia Mary de Havilland |
Дата народження | 1 липня 1916[1][2][…] |
Місце народження | Токіо, Японська імперія[3][4][…] |
Дата смерті | 26 липня 2020[5][4][…] (104 роки) |
Місце смерті | XVI округ Парижа, Франція[4][6][7] |
Поховання | Пер-Лашез[8][9] |
Громадянство | США[7][10] Велика Британія[10] Франція[11][12] |
Релігія | Єпископальна церква |
Alma mater | Los Gatos High Schoold (1934)[13][10], Notre Dame High Schoold[10] і Коледж Міллзаd[13][10] |
Професія | телеакторка, акторка театру, кіноакторка, сценаристка, акторка |
Кар'єра | 1935—1988 |
Заклад | Warner Brothers |
Нагороди | |
IMDb | ID 0000014 |
офіційний сайт | |
Олівія де Гевіленд у Вікісховищі |
Remove ads
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
Народилася 1 липня 1916 року у Токіо в родині Ліліан Августи Рюз, театральної акторки, відомої під сценічним ім'ям Ліліан Фонтейн, і Волтера Августуса де Гевіленда, британського адвоката, що мав практику в Японії. 1917 року у неї з'явилася молодша сестра Джоан Фонтейн, суперництво з якою після початку їхньої акторської кар'єри зайшло так далеко, що вони припинили не лише бачитися, але й розмовляти одна з одною[14]. Її кузеном по лінії батька був британський авіаконструктор Джеффрі де Гевіленд, винахідник літака De Havilland Mosquito. 1919 року, після розлучення батьків, Олівія з матір'ю та сестрою оселилися у каліфорнійському місті Саратога[15].
Свою кар'єру розпочала на початку 1930-х років як театральна акторка, але вже 1935 року проміняла театр на кінематограф. Серед її ранніх фільмів популярні пригодницькі стрічки «Одіссея капітана Блада» (1935), «Атака легкої кавалерії» (1936) та «Пригоди Робіна Гуда» (1938), у більшості з яких її партнером був Еррол Флінн. 1939 року виконала роль Мелані Вілкс у легендарному фільмі «Звіяні вітром» Віктора Флемінга, за яку була номінована на премію Оскар за найкращу жіночу роль другого плану.
Наприкінці 1940-х років акторка тричі номінувалася на премію Оскар за найкращу жіночу роль і двічі отримала її: 1947 року за роль у фільмі «Кожному своє» Мітчелла Лейзена, та 1950 року за роль у «Спадкоємиці» Вільяма Вайлера.
1941 року де Гевіленд прийняла американське громадянство[16]. На початку 1940-х років акторка була незадоволена тими ролями, які їй нав'язувала студія «Warner Bros», через що у неї виник скандал зі студійним керівництвом. Це призвело до судового процесу, який де Гевіленд виграла спільно з Гільдією кіноакторів, тим самим послабивши вплив студії та домігшись більшої творчої свободи для акторів від диктату продюсерів[17]. Це стало однією з найбільш значущих судових постанов в історії Голлівуду, а де Гевіленд заслужила велику повагу серед акторів, у тому числі і своєї сестри Джоан Фонтейн, яка пізніше зазначила, що «Голлівуд багато чим завдячує Олівії».
Її кар'єра у кіно продовжувалася до кінця 1970-х років, і за цей час вона з'явилася в багатьох відомих фільмах, серед яких «Моя кузина Рейчел» (1952), «Ця леді» (1955), «Світло на площі» (1962), «Леді в клітці» (1964), «Тихше, тихше, мила Шарлотто» (1964), «Аеропорт 77» (1977) і «П'ятий мушкетер» (1979).
Після завершення кінокар'єри де Гевіленд продовжувала зніматися на телебаченні. 1986 року була номінована на премію Еммі і отримала премію Золотий глобус за роль імператриці Марії Федорівни у телефільмі «Анастасія: Загадка Анни» виробництва NBC[18].
2008 року де Гевіленд була нагороджена Національною медаллю США в галузі мистецтв. 2010 року удостоєна звання Кавалера ордена Почесного легіону[19], а 2017 року отримала титул Дами-командора ордену Британської імперії[20].

2017 року на екрани вийшов мінісеріал «Ворожнеча», де розповідається про суперництво Бетті Девіс і Джоан Кроуфорд, у якому роль Олівії де Гевіленд виконала Кетрін Зета-Джонс. Де Гевіленд звернулася до суду, стверджуючи, що її зображення без дозволу порушує її право на рекламу як знаменитості і представляє у неправдивому світлі[21]. 2018 року її позов було відхилено на основі Першої поправки про свободу слова в кінематографі[22].
Олівія де Гевіленд померла 26 липня 2020 року в себе вдома у Парижі в 104-річному віці[23].
Remove ads
Особисте життя
У 1940-х роках де Гевіленд мала романи з режисером Джоном Г'юстоном, актором Джеймсом Стюартом та продюсером Говардом Г'юзом.
1946 року вступила у шлюб з письменникои Маркусом Гудріхом. Розлучилися 1953 року. Їхній син Бенджамін (нар. 1949) став математиком (1991 року він помер після тривалої боротьби з лімфогранульоматозом).
Із 1955-го по 1979 роки де Гевіленд перебувала у шлюбі з французьким журналістом П'єром Галанте. 18 липня 1956 року народила дочку Жізель[24]. Цей шлюб також завершився розлученням, і з того часу постійним місцем проживання акторки став Париж[25].
Remove ads
Фільмографія

Remove ads
Нагороди та номінації
- 1940 — Номінація на найкращу акторку другого плану (Звіяні вітром).
- 1941 — Номінація на найкращу акторку (Затримайте світанок).
- 1947 — Найкраща акторка (Кожному своє).
- 1948 — Номінація на найкращу акторку (Зміїна яма).
- 1950 — Найкраща акторка (Спадкоємиця).
- 1950 — Найкраща жіноча роль у драматичному фільмі (Спадкоємиця).
- 1953 — Номінація на найкращу жіночу роль у драматичному фільмі (Моя кузина Рейчел)
- 1986 — Найкраща жіноча роль другого плану в міні-серіалі або телефільмі (Анастасія: Загадка Анни).
- 1949 — Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль (Зміїна яма).
- 1987 — Номінація на найкращу акторку другого плану у мінісеріалі або фільмі (Анастасія: Загадка Анни).
Національна рада кінокритиків США
- 1948 — Найкраща акторка (Зміїна яма).
Спільнота кінокритиків Нью-Йорка
- 1948 — Найкраща акторка (Зміїна яма).
- 1949 — Найкраща акторка (Спадкоємиця).
Remove ads
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads