Олійник Василь Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Олійник.

Василь Васильович Олійник (5 лютого 1948(19480205) с. Сівка-Калуська, тепер Калуський район, Івано-Франківська область — 6 лютого 2016, м. Долина) — український поет, громадський діяч, член НСПУ (з 1994), НСЖУ.

Василь Васильович Олійник
Народився	5 лютого 1948(1948-02-05) с. Сівка-Калуська, тепер Калуський район, Івано-Франківська область
Помер	6 лютого 2016(2016-02-06) (68 років) м. Долина
Діяльність	поет, журналіст
Членство	Національна спілка письменників України

Життєпис

Закінчив факультет журналістики Львівського державного університету ім. І. Франка.

Багато років працював у засобах масової інформації. Засновник і один з організаторів щорічного свята ліричної Франкової поезії в селі Лолині Долинського району^[1].

Голова Долинської районної «Просвіти».

Упорядник антологій «Столиця Франкового серця» (2005), «З горіха зерня» (2012), співупорядник книги літераторів Долинщини «Антологія краю».

Поетичні строфи автора були опубліковані у журналі «Перевал», «Снятин», альманахах «Яворове листя», «Від Карпат до Опілля», також письменник був редактор багатьох збірок віршів, працював і в жанрі пісні.

Збірки поезій

• «Стремено» (1981),
• «Гармонія площин» (1992),
• «Толока» (1997),
• «Княгиня»(2000),
• «Крижма»(2005),
• «Понад шляхами сивими» (2008),
• «Йордань-Вода» (2015);
• художньо-документальни нарису «Європейський тенор з Велдіжа» (2000) (про видатного українського співака Василя Тисяка).

Вшанування пам'яті

• 11 лютого 2018 року на його честь відкрили меморіальну дошку в рідному селі Сівка-Калуська.^[2]