Олімпія II Епірська

Олімпія II (грецькою мовою Ὀλυμπιά) - королева та регент Епіру. Вона була дочкою Пірра, царя Епіру та його першої дружини Антігони. Одружилася на власному брату по батькові Олександру II.

Олімпія II Епірська
грец. Ολυμπιάδα
Народилася	3 століття до н. е.  Епір
Померла	3 століття до н. е.  ·отрути
Діяльність	політична діячка
Титул	королева-консорт
Посада	регент
Батько	Пірр Епірський
Мати	Антігона
Брати, сестри	Александр II Епірський, Гелен і Птолемей
У шлюбі з	Александр II Епірський
Діти	Птоломей ΙΙ, Пірр ІІ і Фтія Македонська

Не плутати з Олімпією, дружиною Філіпа II Македонського і матір'ю Олександра Македонського.

Правління

Після смерті чоловіка вона взяла на себе регентство царства від імені своїх двох синів, Пірра II та Птолемея; і щоб зміцнити свої позиції проти Етолійського союзу, вона 239 р. до н.е. одружила доньку Фтію з Деметрієм II Етолійським, царем Македонії. Цим союзом вона забезпечила суверенітету власного царства, яким вона продовжувала керувати, поки її сини не виросли, коли вона віддала його в руки Пірру II.

Але після отримання влади її сини швидко помели і сама Олімпія померла від горя.^[1] Так стверджує Юстин. Згідно з іншим свідченням, Олімпія отруїла левкадську дівчинку на ім’я Тигріс, до якої прив’язавс її син Пірр, і сама отруїлася щоб йому помститися.^[2]

Епір після смерті Олімпії

Після переривання царського роду Піррідов по чоловічій лінії в живих залишилися тільки дві родички Олімпії: Нереїда і Деідамія (Юстиніан називає її Лаодамія). Нереїда вийшла заміж за Гелона II, сина сицилійського тирана, і народила згодом сина Гієроніма - останнього царя Сіракуз.^[1]

Доля Деідамії за словами Юстина і Поліена, виявилася трагічною: вона була роздерта натовпом народу, очолюваного якимсь Мілоном. Вбивство відбулося біля вівтаря Діани, у якого Деідамія шукала захисту. Після такого святотатства на місто, нібито, обрушилися численні біди - голод, неврожаї, напад ворогів, а сам Мілон зійшов з розуму і на дванадцятий день помер.^[3]

Згідно з Павсанієм, у Діадамії не було дітей, тому, перебуваючи при смерті, «вона передала владу народу».