Алітус

Алітус або Олита (лит. Alytus, пол. Olita, біл. Аліта) — місто на півдні Литви, адміністративний центр Алітуського повіту і Алітуського району; шосте в Литві за кількістю жителів.

Алітус лит. Alytus лит. Alytus
Герб Алітуса Прапор Алітуса
Алітус лит. Alytus
Основні дані
54°24′ пн. ш. 24°2′ сх. д.
Країна	Литва
Адмінодиниця	Alytus City Municipalityd Кальварійський повіт
Столиця для	Алітуський район і Alytus City Municipalityd
Поділ	21 староств
Засновано	1377
Перша згадка	1377
Статус міста	1581
Площа	48 км²
Населення	65 524 осіб (2010)
· густота	1378 осіб/км²
Висота НРМ	93 м
Міста-побратими	Рочестер (2010)[1], Ополе (1993)[2], Остроленка (2002)[3], Альбано-Лаціале, Сан-Мартін[d] (2006), Бердичів (2005)[3], Ірпінь (2019), Аматський край (2010)[3], комуна Ботчирка (2000)[3], Мандал (1996)[3], Руан (2004)[3], Кременчук (2017)[3], Сувалки (1996), Велізі-Віллакубле (2013)[3], Нінбо (2014)[3], Хірацука (2017)[3], Гіжицький повіт (2011)[3], Елк (2014)[3], Кроулі (2012)[3], Цесіс[4], Фокшани[5]
Телефонний код	(+370) 315
Часовий пояс	+2
GeoNames	601084
OSM	r1456884 ·R
Поштові індекси	LT-62001
Міська влада
Мер міста	Феліксас Джаутас з 2009 року
Вебсайт	www.alytus.lt
Мапа
[[commons:Category:Alytus|Алітус лит. Alytus]] у Вікісховищі

Назва

Ймовірно, що назвою місто зобов'язане річці — притоку Німану. Нині річка називається Алітупіс (літ. Alytupis), але раніше могла носити назву Алітус (лит. Alytus).

Герб

Герб місто отримало разом з магдебурзькими правами, наданими привілеєм короля Стефана Баторія 15 червня 1581. Історичний герб міста підтверджений декретом президента Литви 11 грудня 1995.

Положення й загальна характеристика

Алітус

Місто розташоване на обох берегах Німану за 105 км від Вільнюса і за 69 км від Каунаса. З промисловості текстильна компанія «Alytaus tekstilė», підприємство з виробництва алкогольних напоїв «Alita». Також у місті розміщено штаб-квартиру «Snaigė».

Історія

Алітуське городище

Перша згадка про Алітус міститься в Тевтонській хроніці Віґанда Марбурзького 1377 року, де вказано: на пагорбі в місці злиття Німана та Алітупіса був укріплений замок. У документах Тевтонського ордену Алітус називався Алітен.

За договором у Мельно фортеця Алітус залишалася у складі Тевтонського ордену, але з часом вона була повернута Великому князівству Литовському.

У середині XVI століття при дворі Миколая Радзивіла Чорного в Алітусі зупинявся польський друкар Ян Малецький.

15 червня 1581 року король Стефан Баторій надав Алітусу магдебурзьке право^[6].

Алітус у другій половині XVI століття належав до Тракайського повіту Тракайського воєводства.

Алітус з давніх часів ділиться на дві частини. Після третього поділу Речі Посполитої 1795, західна частина Алітуса разом із Сувальщиною відійшла Прусії, а східна – Російській імперії. Після поразки Наполеона Росія окупувала обидві частини Алітуса, але адміністративні розбіжності існували до Січневого повстання (1863). Зокрема західна частина з 1815 року належала Конгресовому Царству Польському.

1870 місто позбавили муніципальних прав. Наприкінці 19 століття московити зробили Алітус оборонним містом, тут була залізниця. З цього часу збереглися російські артилерійські казарми, гарнізонний парк і гарнізонна церква.

1915 році Алітус зайняти німецькими військами під час Першої світової війни. 12 лютого 1919 в Алітусі сталася битва литовської армії з червоною армією.

Після польсько-литовських боїв 1919 року Алітус опинився в складі Литви. Поляки Сувальщини вимагали перенесення польсько-литовської демаркаційної лінії. Наприкінці жовтня 1919 під час мирних переговорів у Парижі польська делегація передала представникам Антанти меморіал, у якому вимагала демаркаційної лінії від Віштинця до Алітуса. На заваді став большевицький наступ на Варшаву (1920), що дало змогу литовській армії приєднати частину Сувальщини. Відтоді Алітус на обох берегах Нямунасу є частиною Литви.

З вересня 1939 в Алітусі комуністи влаштувати табір для інтернованих у Литві польських вояків.

Алітус взимку

Міфи Другої світової війни

Під час Другої світової війни в Алітусі розстріляно близько 10-20 тисяч євреїв (точне число не відомо^[7]; детальних досліджень ніколи не було, а в різних джерелах згадується число — 60 тисяч — сумнівно, тому що ні в Алітусі, ні в радіусі 50 км стільки євреїв ніколи не жило. Про розстріл привезених євреїв ніяких даних немає, а концтаборів поблизу теж не було). З липня 1941 по квітень 1943 на території казарм діяв концентраційний табір військовополонених «Сталаг-343». З травня 1943 по липень 1944 тут же знаходився табір для переміщених осіб, головним чином із західних областей Росії. Частина полонених використовувалася на сільськогосподарських роботах у садибах литовських селян. Судячи з архівних даних, у таборі загинуло близько 2 тисяч радянських військовополонених^[8][9] і цивільних осіб. На місці братських могил створено меморіал з білим обеліском у центрі (нині на території Алітуського міського парку).

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 16.7 °C (62 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -5 °С (23 °F).^[10]

Клімат Алітуса
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−2,2	−1,1	3,9	11,1	18,3	21,1	22,2	22,2	16,7	11,1	4,4	−0,6	10,6
Середня температура, °C	−5	−4,4	0	6,1	12,2	15,6	16,7	16,7	12,2	7,2	2,2	−2,8	6,4
Середній мінімум, °C	−7,8	−7,8	−3,9	1,1	6,1	10	11,7	10,6	7,2	3,3	0	−5	2,1
Норма опадів, мм	41	27	36	41	56	74	80	70	60	48	51	50	634
Днів з опадами	8	9	14	16	16	12	13	14	12	14	8	7	143
Джерело: Weatherbase

Населення

У 2017 році у місті налічувалося 52 933 мешканців.

Динаміка населення з 1823 по 2017
1823	1827	1867*[11]	1886	1896	1897пер.	1923пер.	1931	1939
600	289 (Alytus I)	554	1769 926 (Алітус I) 843 (Алітус II)	822	3445 1 435 (Алітус I) 2 010 (Алітус II)	6322	7124	9207
1959пер.	1964	1970пер.	1974	1979пер.	1983	1989пер.	2001пер.	2006
12 300	15 600	28 165	40 200	55 509	64 000	73 015	71 491	67 443
2007	2008	2009	2010	2011пер.	2012	2013	2014	2017
66 749	65 856	64 770	63 630	60 302	58 515	57 281	56 357	52 933
Гістограма динаміки населення

Національний склад станом на 2011

• Литовці — 96,86 % (58 083)
• Росіяни — 1,20 % (725)
• Поляки — 0,64 % (384)
• Татари — 0,34 % (204)
• Білоруси — 0,19 % (119)
• Українці — 0,16 % (98)
• Інші — 0,58 % (351)

Відомі люди

• Ірена Бараунскайте-Візбарієне (* 1977) — литовська баскетболістка.
• Тіна Кей (* 1985) — британська порноакторка та ню модель литовського походження.

Міста-побратими

Алітус є побратимом з такими містами:^[12]

• Аматський край, Латвія
• Бердичів, Україна
• Ботчирка, Швеція
• Кроулі, Велика Британія
• Елк, Польща
• Гіжицький повіт, Польща
• Кременчук, Україна
• Мандал, Норвегія
• Нествед, Данія
• Ополе, Польща
• Остроленка, Польща
• Рочестер, США
• Руан, Франція
• Сувалки, Польща
• Велізі-Віллакубле, Франція

Галерея

• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 

Див. також

• Канюкський міст
• Литовці в Україні