Омельченко Яків Андрійович

Яків Андрійович Омельченко (1905(1905), село Яшалта Ставропольської губернії, тепер село Солене Яшалтинського району, Калмикія, Російська Федерація — 1964, село Солене, тепер Яшалтинського району, Калмикія, Російська Федерація) — радянський діяч, старший гуртоправ колгоспу. Депутат Верховної Ради СРСР 5-го скликання (в 1959—1962 роках). Герой Соціалістичної Праці (13.10.1953).

Омельченко Яків Андрійович
Народився	1905  село Яшалта Ставропольської губернії, тепер село Солене Яшалтинського району, Калмикія, Російська Федерація
Помер	1964  село Солене, тепер Яшалтинського району, Калмикія, Російська Федерація
Громадянство	Росія,  СРСР
Національність	українець
Учасник	німецько-радянська війна
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Омельченко.

Життєпис

У 1931 році вступив до сільськогосподарської артілі імені Будьонного в селі Яшалта. Потім працював у м'ясорадгоспі № 105 Західного улусу Калмицької автономної області.

Брав участь у німецько-радянській війні, воював у складі 451 батальйону аеродромного обслуговування.

Після демобілізації повернувся на батьківщину, де почав працювати старшим гуртоправом у колгоспі імені Будьонного (з 1954 року — імені Леніна, потім — «Дружба») Степновського району Ростовської області (потім — Калмицької АРСР).

1952 року бригада, якою керував Яків Омельченко, досягла високих середньодобових приростів великої рогатої худоби — від 106 голів в середньому 1080 грамів на голову. Указом Президії Верховної ради СРСР від 13 жовтня 1953 року удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці «за досягнення високих показників у тваринництві у 1952 році» з врученням ордена Леніна та золотої медалі «Серп і Молот».

Працював у колгоспі до смерті в 1964 році.

Нагороди

• Герой Соціалістичної Праці (13.10.1953)
• орден Леніна (13.10.1953)
• медаль «За оборону Кавказу» (1944)
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медалі