Оне Балюконе

Оне Балюконе (Она Балюконіте; лит. Onė Baliukonė 1 червня 1948, село Канченай Алітуського району — 20 листопада 2007, Вільнюс) — литовська поетеса й есеїстка, лауреатка Національної премії за досягнення в галузі культури і мистецтва (2004).

Оне Балюконе
Народилася	1 червня 1948(1948-06-01)  Алітуський район, Литва
Померла	20 листопада 2007(2007-11-20) (59 років)  Вільнюс, Литва
Поховання	Антакальніс
Країна	СРСР  Литва
Діяльність	поетеса, художниця, письменниця
Alma mater	Вільнюський університет
Знання мов	литовська
Мова творів	литовська
Нагороди	Національна премія Литви з культури і мистецтваd

Біографія

Народилася 1 червня 1948 року у селі Канченай, за 4 км від міста Даугай, де закінчила середню школу. У 1970 році закінчила Вільнюський університет за фахом «литовська мова та література». Працювала співробітником редакцій журналу для школярів «Мокслейвіс» („Moksleivis“), тижневика для педагогів «Діалогас» („Dialogas“) і культурного тижневика «Діеновідіс» („Dienovidis“).

У літературі дебютувала в 1968 році . З 1975 року член Союзу письменників Литви . У 2000 і 2001 роках влаштувала виставки своїх творів живопису. Померла після довгої хвороби в Вільнюсі і похована на Антокольському кладовищі^[1] .

Творчість

Перші вірші були опубліковані в 1968 році.^[2] Після першого збірника віршів „Laukinės vaivorykštės“ («Польові райдуги»), надрукованого в 1971 році, видала ще кілька книг віршів, два збірника есе, казку. Була укладачем альманахів «Весни поезії» „Poezijos pavasaris“; 1997, 1998).

Балюконе є також однією з головних виразниць жіночого досвіду та світовідчуття у сучасній литовській поезії, яка тлумачить творчість і мистецтво слова як рух кругообігу життя (народження — смерть — відродження), що призводять до гармонії протистояння тілесного й ідеального.

— Бригіта Спейчіте^[3]

Вірші Оне Балюконе російською мовою перекладав Георгій Єфремов^[4] .

Бібліографія

Вірші

• „Laukinės vaivorykštės. Eilėraščiai“ „Laukinės vaivorykštės. Eilėraščiai“ Vilnius: Vaga, 1971
• „Viltis. Eilėraščiai“ „Viltis. Eilėraščiai“ Vilnius: Vaga, 1976
• „Iš kelio dulkių. Eilėraščiai“ „Iš kelio dulkių. Eilėraščiai“ Vilnius: Vaga, 1982
• „Tėve mūsų gyvenime. Eilėraščiai“ „Tėve mūsų gyvenime. Eilėraščiai“ Vilnius: Vaga, 1986
• „Vaduok. Eilėraščiai“ „Vaduok. Eilėraščiai“ Vilnius: Vaga, 1994
• „Bokštai. Eilėraščiai“ „Bokštai. Eilėraščiai“ Vilnius: Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla, 1996.
• „Elgetaujanti saulė. Eilėraščiai“ „Elgetaujanti saulė. Eilėraščiai“ Vilnius: Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla, 1998.
• „Neregio sodai. Eilėraščiai“ „Neregio sodai. Eilėraščiai“ Vilnius: Vaga, 2001.
• „Akmuva. Eilėraščiai“ „Akmuva. Eilėraščiai“ Vilnius: Vaga, 2003

Есе, проза, складання, переклади

• „Kelionės fragmentai. Esė“ „Kelionės fragmentai. Esė“ Vilnius: Vaga, 1987
• „Širdies neatskiriamasis Monsinjoras Kazimieras Vasiliauskas mūsų atsiminimuose“ (укладач, 2002)
• „Ant sapnų tilto. Esė“ „Ant sapnų tilto. Esė“ Vilnius: Alma littera, 2003
• „Iki švytėjimo: Kazimiero Vasiliausko laiškai Zitai Žemaitytei, 1950-1972“ Vilnius: Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla, 2004
• „Kopų karalienė. Pasaka“ „Kopų karalienė. Pasaka“ Vilnius: Gimtasis žodis, 2006
• Beinsa Duno. „Mokytojas kalba“ (переклад з російської мови бесід та лекцій Беінса Дуно) 1997

Нагороди та звання

• 1983 — лауреат фестивалю «Весна поезії».
• 1998 — премія Уряду Литовської Республіки в галузі мистецтва.
• 1998 — Лицарський хрест Ордена Великого князя Литовського Гедиміна .
• 2002 — літературна премія Вільнюського клубу і Вільнюського телебачення за книгу «Невіддільний від серця. Монсеньйор Казімерас Василяускас в наших спогадах» („Širdies neatskiriamasis. Monsinjoras Kazimieras Vasiliauskas mūsų atsiminimuose“ „Širdies neatskiriamasis. Monsinjoras Kazimieras Vasiliauskas mūsų atsiminimuose“).
• 2003 — літературна премія імені Паулюса Шірвіса за поетичну збірку «Акмува» („Akmuva“).
• 2004 — лауреат Національної премії в галузі культури і мистецтва.