Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Оптичний роз'єм
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Опти́чний роз'єм — конструктивний елемент змонтований на кінці оптичного волокна, що дозволяє ергономічну його комутацію в мережі, порівняно з термінацією за допомогою сплайс-пластини[en]. Роз'єми механічно зчіплюють та укладають серцевини оптичних волокон для безперешкодного проходження світла між двома ланками волокна або між ланкою волокна та телекомунікаційним обладнанням. Якісні роз'єми забезпечують найменшу можливу втрату сигналу внаслідок зсуву чи віддзеркалення променя у збірці.
З'єднання ланок волокна між собою найчастіше виконується не за допомогою оптичних роз'ємів, а за допомогою механічних оптичних з'єднувачів або електродугового сплавлення, котре виконується на відповідних зварювальних апаратах. Причому механічні оптичні з'єднувачі найчастіше використовують на мережах доступу («остання миля»), а з'єднання сплавленням використовується на магістральних ділянках мережі, оскільки з'єднання сплавленням вносить менше загасання.
Загалом, на ринку є близько 100 типів волоконно-оптичних з'єднувачів.[1]
Remove ads
Рознімне з'єднання оптичних волокон складається з трьох частин: двох з'єднувачів і відповідної їм розетки. З'єднувачі вставляються в розетку з протилежних боків (у зустрічному напрямку) до контакту один з одним і фіксуються. Спосіб фіксації конекторів у розетці може бути різьбовим, байонетним, за допомогою запірного механізму і визначається її типом.
У пластмасовому або металевому корпусі оптичного з'єднувача (конектора) вбудовано наконечник (ferrule), виготовлений із кераміки (окису цирконію), що має коефіцієнт теплового розширення, близький до коефіцієнта теплового розширення скла, з якого виробляють оптичні волокна. Це гарантує стабільне оптичне з'єднання у температурному діапазоні від −40 до +80 °С.
Remove ads
За типом (дизайном) корпусу
Існують такі типи (формфактори) з'єднувачів (відрізняються формою, розміром та способом з'єднання): SC, ST, LC, MTRJ, MPO, MU, SMA, FDDI, E2000, DIN4 та D4.
За типом торця наконечника (феррула)
РС-з'єднувачі (англ. Physical Contact) — торець наконечника строго перпендикулярний поздовжній осі.
АРС-з'єднувачі (англ. Angled Physical Contact) — торець наконечника має нахил 8 або 9 градусів від перпендикуляра.
Щоб однозначно описати тип волоконно-оптичного з'єднувача, через риску дробу зазначається тип корпусу та тип наконечника, наприклад FC/РС, SC/АРС.
Remove ads
Узагальнити
Перспектива
Оптичне волокно фіксується у внутрішньому отворі наконечника (феррула) за допомогою епоксидного клею або механічним обтиском. Потім волокно сколюється на певній відстані від торця наконечника і шліфується. Оскільки торець наконечника має округлу форму (з радіусом заокруглення порядку 10-25 мм для РС і 5-12 мм для АРС-з'єднувачів), після шліфування кінець оптичного волокна набуває такої ж округлої форми. Шліфування торця оптичного конектора — складний багатоетапний процес, за якого строго контролюються значущі геометричні параметри, такі як:
Зміщення вершини торця (англ. Dome Offset або Apex Offset) — описує відхилення верхньої точки закругленого торця наконечника від поздовжньої осі волокна. Відповідно до специфікації МЕК, допустиме відхилення не більше 50 мікрон.
Заглиблення (Undercut) — показує, наскільки глибоко всередину наконечника зашліфовано саме волокно. За оптимального значення заглиблення притискне зусилля рівномірно розподіляється між волокном та керамічним наконечником. У разі перевищення цього параметра — внаслідок тривалішого шліфування, волокно йде глибше всередину наконечника, тому втрачається фізичний контакт. Однак також не бажана і протилежна ситуація, коли волокно виступає за межі торцевої поверхні наконечника через недостатню тривалість шліфування. У цьому випадку більша частина притискного зусилля (8-12 Н) прикладається до волокна, що може призвести до появи ефекту втоми епоксидного клею і втискання волокна всередину наконечника. Як наслідок — значне зростання втрат.
У з'єднаному стані торці з'єднувачів притискаються один до одного із зусиллям 8-12 Н. Еластична деформація, що виникає в керамічних наконечниках (ферулах), приводить до появи так званого фізичного контакту (англ. physical contact — PC) і зниження впливу френелівського відбивання. Проте світловий потік, проходячи через місце контакту, двічі переходить через межу двох середовищ із різними показниками заломлення: скло/повітря та повітря/скло. Отже, з'єднання оптичних волокон характеризується двома показниками:
- Внесені втрати — загасання сигналу на з'єднанні, особливо важливо враховувати при з'єднанні одномодових оптичних волокон.
- Поворотні втрати (зворотне відбиття) — це відношення потужності прямого сигналу до зворотного (відбиття променя в точці контакту оптичних волокон). Необхідно максимально знижувати його значення, оскільки будь-яке відбиття призводить до збоїв у роботі високошвидкісних цифрових систем передачі.
Remove ads
Застосування
Волоконноптичні з'єднувачі застосовують там, де необхідна можливість підключення/відключення оптоволокна: при виготовленні комутаційних шнурів — патч-кордів (з'єднувачі з обох кінців кабеля) та пігтейлів (з'єднувач тільки з одного боку відрізка оптичного волокна). Через процедури полірування та тонкого налаштування, які можуть входити в комплекс виготовлення оптичних конекторів, ці конектори можуть збиратися на виробничому об'єкті виробника. Тим не менш, складання та полірування можуть виконуватися і в місці виконання монтажних робіт, наприклад, при виготовленні крос-конекторів між різними розмірами.
Для поліпшення параметрів з'єднання оптичних волокон необхідно якомога якісніше змонтувати з'єднувач на оптичне волокно. Тому, як правило, волоконно-оптичні з'єднувачі встановлюють на волокно в заводських умовах, на спеціальному устаткуванні, з дотриманням усіх технологічних норм. У поодиноких випадках спеціальні різновиди оптичних конекторів можуть встановлюватися в «польових» умовах, але характеристики таких з'єднувачів гірші від фабричних.
Remove ads
Див. також
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads