Опішнянська волость

Опішня́нська во́лость — історична адміністративно-територіальна одиниця Зіньківського повіту Полтавської губернії із центром у містечку Опішня.

Опішнянська волость
Центр	Опішня
Площа	11 483 (1885)
Населення	8578 осіб (1859)
Густота	68.4 осіб / км²
Попередники	Опішнянська сотня
Наступники	Опішнянський район

Склад

Станом на 1885 рік складалася з 31 поселення, 5 сільських громад. Населення — 8578 осіб (4262 чоловічої статі та 4316 — жіночої), 1447 дворових господарств^[1].

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	7002	5462
Приватної власності	4347	1974
Іншої власності	134	126
Загалом	11483	7562

Основні поселення волості:

• Опішня — колишнє державне та власницьке містечко при річці Тарапунька за 35 верст від повітового міста, 4460 осіб, 824 дворових господарств, 7 православних церков, 2 школи, богадільня, поштова станція, 6 постоялих дворів, шинок, 2 ренськових погреби, горілчаний склад, пртерн.^{[прояснити]}, 11 постоялих будинків, 14 лавок, базари по понеділках і п'ятницях, 4 ярмарки (31 січня, у 10 п'ятн. по Пасці, 4 серпня, 24 жовтня), 17 вітряних млинів, круподерня, 7 маслобійних і винокурний заводи.
• Міські Млини — колишнє державне село при річці Ворскла, 360 осіб, 98 дворових господарства, православна церква, 2 постоялих будинки, лавка, водяний млин.
• Попівка — колишнє державне село при річці Ворскла, 1500 осіб, 228 дворових господарств, православна церква, 2 постоялих будинки, 8 вітряних млинів, маслобійний і 2 шкіряних заводи.

Населення

На початок XX ст. Опішнянська волость складалася з 32 населених пунктів. Населення волості становило 13097 душ. Гончарство в цей час зайняло перше місце серед усіх ремесел.

Місцева влада

Місцевою владою були становий пристав, волосне й міське правління.

Старшинами волості були:

• 1900 року Правдюк^[2];
• 1903–1904 роках Кисель^[3],^[4];
• 1906–1907 роках Бабенко^[5],^[6];
• 1913–1916 року Олександр Андрійович Зливко^[7],^[8],^[9],^[10].

У волості функціонувало 14 військово-кінських відділень, 2 призовних відділень та 2 відділення поліцейських урядників.

Інфраструктура

На початку XIX ст. в Опішні було 5 церков, в 1849 року відкрилася перша церковно-парафіяльна школа, в якій навчалося 40-50 дітей.

Також діяла поштова станція сільське приходське училище й богадільня.

1 березня 1878 року була відкрита Опішнянська безкоштовна бібліотека-читальня, при ній — чайна.

З початку ХХ ст. і до революції 1917 року Опішнянську, Велико-Багачанську і Заїченську волості обслуговував лікар Михайло Василевський. В Опішнянській волості був власний фельдшер — Юхим Піскун.

Сучасність

Нині територія Опішнянської волості підпорядковується Опішнянській селищній раді Зіньківської районної ради Полтавської області.

Джерела

• Сборник по хозяйственной статистике Полтавской губернии. Зеньковский уезд. Т.1.- 4.2. — Полтава, 1883.
• Памятная книжка Полтавской губернии на 1913 год.
• Пошивайло О. Гончарство Лівобережної України XIX — початку XX століття і відображення в ньому основних духовних настанов української народної свідомості. — К., 1991.-231 с