Орлов Володимир Михайлович

Володи́мир Миха́йлович Орло́в (25 серпня 1989 — 20 жовтня 2022) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2023, посмертно). Позивний «Орел».

Володимир Орлов Орлов Володимир Михайлович
Солдат
Загальна інформація
Народження	25 серпня 1989(1989-08-25) Пустомити, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	20 жовтня 2022(2022-10-20) (33 роки) Торське, Лиманська міська громада, Краматорський район, Донецька область, Україна  (загинув під час виконання бойового завдання)
Поховання	Пустомити
Національність	українець
Alma Mater	ЛНУ ім. І. Франка
Псевдо	"Орел"
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	125 ОБрТрО
Війни / битви	Російсько-українська війна / Битва за Донбас
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня Медаль «Захиснику України» (Міністерство оборони України)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Орлов.

Життєпис

Володимир Орлов народився 25 серпня 1989 року у місті Пустомити, Львівської області, Україна.

В 1995 році розпочав навчання у першому класі Пустомитівської середньої школи № 2 (зараз — Пустомитівський ліцей  № 2 імені Василя Кучабського Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області), яку закінчив у 2006 році. Після школи здобув освітній рівень спеціаліста (Історик. Викладач історії) на історичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка.

З жовтня 2011 і до липня 2012 року проходив строкову військову службу у 24 окремій механізованій бригаді імені короля Данила.

Після завершення служби працював на посаді продавець — консультант в мережі магазинів «Сувенірний крам». Згодом опанував фах інженера комп'ютерних систем.

Одружився у 2014 році, виховував сина.

У 2018 році почав працювати фахівцем з комп'ютерних мереж і технологій у компанії «GlobalLogic».

З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну в березні 2022 року добровольцем став на захист України. Боровся проти держави-терориста у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ на посаді гранатометника гранатометного відділення. Мав навички бойового медика.

Вірний військовій присязі, загинув 20 жовтня 2022 року при виконанні службового обов'язку по захисту Батьківщини в районі н.п. Торське^[1], Донецької області^[2].^[3]

Похований 26 жовтня 2022 року на кладовищі у м. Пустомити.^[4][5]

Дружина Володимира^[6] опублікувала книгу спогадів про чоловіка «Острів Орла», всі кошти, виручені з продажу якої, будуть скеровані на волонтерські проекти для забезпечення військових потреб.^[7]

Нагороди та вшанування

В грудні 2022 року в приміщенні школи, де навчався Володимир, відкрито меморіальну дошку на його честь.^[8]

24 січня 2023 року відповідно до указу Президента України № 35/2023 Володимир Орлов нагороджений за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[9].

В травні 2024 відповідно до указу Міністра оборони України № 786 від 21 травня 2024 року відзначено медаллю «Захиснику України»^[10][11]