Орочі (мова)

О́роцька мова — мова орочів. Належить до південної групи тунгусо-маньчжурських мов, близька до нанайської та удегейської мови. Поширена в Хабаровському краї (Комсомольський, Совгаванський, Ульцький райони). Чисельність мовців згідно з переписом 2010 — 8 осіб. За даними 2002 року ороцькою мовою володіло 257 осіб. Первісно мова розпадалася на 3 діалекти: тумнінський, хадінський, хунгарійський. На початку 2000-х рр. було створено писемність для ороцької мови. Видано підручник.

Ороцька мова
Поширена в	Росія
Регіон	Хабаровський край
Носії	8[1]
Місце	на межі зникнення
Писемність	кирилиця
Класифікація	Алтайська сім'я Тунгусо-маньчжурська гілка Південна група
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3	oac
IETF	oac

Ороцький алфавіт

Ороцька абетка досі не устаткувалася: в різних виданнях використовуються різні версії. Версія 2002 року^[2]:

А а	Б б	В в	Г г	Д д	Е е	Ё ё	Ж ж
З з	И и	Й й	К к	Л л	М м	Н н	Ӈ ӈ
О о	П п	Р р	С с	Т т	У у	Ф ф	Х х
Ц ц	Ч ч	Ш ш	Щ щ	Ъ ъ	Ы ы	Ь ь	Э э
Ю ю	Я я

В електронному підручнику «Орочи кэсэни», випущеному в Хабаровську в 2010 році, використовуються також буква К' к' і макрони для довгих голосних^[3].