Орськнафтооргсинтез

«Орськнафтооргсинтез» — один з найбільших нафтопереробних заводів Росії, що розташований у місті Орськ (Оренбурзька область). Входить до структури АТ «Фортеінвест», одного з ключових підприємств у промисловому блоці групи «Сафмар» підприємця Михайла Гуцерієва.

Орськнафтооргсинтез

51°14′52″ пн. ш. 58°30′54″ сх. д.
Тип	підприємство і нафтопереробний завод
Галузь	хімічна промисловість
Засновано	1935 (90 років)
Штаб-квартира	Росія, Орськ
Продукція	нафтопродукти
Материнська компанія	ФортеІнвест
ornpz.ru
Орськнафтооргсинтез у Вікісховищі

Історія

Завод відкрито 24 грудня 1935 року. Первісно сировину постачали з Казахстану по нафтопроводу Гур'єв – Орськ (пізніше був замінений на Жанажол – Кенкіяк – Орськ), а у 1960-х роках сюди вивели трубопровід Ішимбай – Орськ (згодом Салават – Орськ), що наразі є єдиним діючим нафтопроводом до Орського НПЗ.

Наразі потужність з переробки нафти становить 6,6 млн тонн на рік. До підприємства входять 4 установки первинної переробки нафти, 2 установки каталітичного риформінгу, установка гідроочищення гасу, установка гідроочищення дизельного пального, виробництво масел, бітумне виробництво. Набір технологічних процесів дозволяє випускати близько 30-ти видів продукції: автобензини, дизельне пальне, мастила, авіагас, бітум, мазут^[1].

У рамках програми модернізації виробництва у 2012 р. Орський НПЗ розпочав реалізацію проєкту будівництва комплексу ізомеризації «Ізомалк-2»^[2].

У серпні 2018 року було запущено комплекс гідрокрекінгу.^[3] Інвестиції склали 40 млрд руб., вартість модернізації склала $1,3 млрд^[4].

У першому півріччі 2019 року обсяг випуску світлих нафтопродуктів на «Орскнафтооргсинтезі» становив близько 1 684 тисячі тонн, що на 26,7 % більше, ніж за аналогічний період минулого року. За звітний період було перероблено понад 2319 тисяч тонн нафтової сировини. Глибина переробки нафти в цьому періоді перевищила показник 84 %, для порівняння, за підсумками першого півріччя 2018 року ця цифра становила 81 %^[1].

7 квітня 2024 року роботу заводу було тимчасово призупинено після того, як прорвало місцеву дамбу^[5].

В ніч проти 11 листопада 2025 року Сили оборони України завдали удар по НПЗ, який виготовляє понад ніж 30 видів нафтопродуктів, а саме бензини, дизельне пальне, авіагас, масла та інше. Крім того, завод переробляє 6,6 млн тонн нафти на рік. Після атаки на території НПЗ зафіксовано пожежу та вибух. За даними від Генштабу, атакована одна з установок первинної переробки нафти (АВТ)^[6].

Власники

22 грудня 2005 року ВАТ «Орскнафтооргсинтез» увійшло до складу вертикально-інтегрованого нафтового холдингу «РуссНефть».

У липні 2011 року РуссНефть, співвласником якої є Михайло Гуцерієв, повідомила про продаж компанії. Як зазначала газета «Комерсант», з посиланням на неназвані джерела, покупцем виступила група іноземних інвесторів, пов'язаних з казахським ринком, а сума угоди склала не більше $700 млн^[7] Однак трохи пізніше це ж видання, посилаючись на джерело, близьке до угоди, як покупець називало структури самого Михайла Гуцерієва^[8].

15 вересня 2011 року власником НПЗ, який володіє 92,2 % акцій «Орскнафтооргсинтеза» стала Кіпрська компанія Sermules Enterprises Limited. З тексту обов'язкової оферти компанії на викуп з ринку 7,8 % паперів, що залишилися кінцевим бенефіціаром цієї кіпрської компанії є громадянин Казахстану Ігор Володимирович Школьник, син колишнього віцепрем'єра країни та ексзаступника керівника адміністрації президента Казахстану Володимира Школьника, який зараз очолює держкомпанію «Казатомпром»^[9]. Ціна угоди склала близько $280 млн.

У 2015 році основним акціонером Орського НПЗ знову стали структури Гуцерієва^[10]. «Орскнафтооргсинтез» увійшов до складу активів АТ «Фортеінвест», яке спеціалізується на управлінні нафтопереробними підприємствами. Нові власники почали модернізувати завод^[3].

Директором ПАТ «Орскнафтооргсинтез» є Дудников Юрій Володимирович.^[11]

Відомі співробітники

• Василь Іванович Нетесанов (1910—1972) — старший оператор, Герой Соціалістичної Праці
• Віталій Андрійович Сорокін (1921—1985) — працівник заводоуправління, Герой Радянського Союзу
• Олексій Федорович Туркін (1914—1978) — начальник ремонтно-механічного цеху, Герой Соціалістичної Праці