Ортакьой (Стамбул)

Ортакьо́й (тур. Ortaköy — дослівно «Середнє село») — історичний район в Бешикташі в Стамбулі, Туреччина, розташований посередині європейського берега протоки Босфор. Раніше тут знаходилося маленьке село. В районі Ортакьой розташовано кілька значущих історичних і культурних пам'яток (мечеть Ортакьой, особняк Есми-султан, палацовий комплекс Феріє й інші).

Ортакьой
Мечеть Ортакьой
Загальна інформація
41°03′17″ пн. ш. 29°01′41″ сх. д.
Країна	Туреччина[1][2]
Адмінодиниця	Бешикташ[2] Стамбул
Водойма	Босфор
Площа	0,97 квадратний кілометр
Населення	8897 осіб (2007)[3], 8703 осіб (2008)[3], 8811 осіб (2009)[3], 8930 осіб (2010)[3], 9088 осіб (2011)[3], 9078 осіб (2012)[3], 9271 осіб (2013)[3], 9617 осіб (2014)[3], 9739 осіб (2015)[3], 9571 осіб (2016)[3], 9556 осіб (2017)[3], 9408 осіб (2018)[3], 9440 осіб (2019)[3], 9296 осіб (2020)[3], 9568 осіб (2021)[3][4][2], 9423 осіб (2022)[3], 9077 осіб (2023)[5], 9121 осіб (2024)[5]
Поштовий індекс	34347[6]
Телефонний код	212[7]
Карта
Ортакьой у Вікісховищі

Мечеть Ортакьой і однойменний майдан.

Садиба Есми-султан.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ортакьой.

Історія

Найдавніші згадки про будівлі на території сучасного Ортакьой відносять до IX століття^[8]. Постійне поселення з'явилося в середині XVI століття, коли султан Сулейман I почав переселяти сюди турків.

У 1556 році оттоманський архітектор Сінан побудував Турецькі лазні, які є в даний час одними з найдавніших будівель в центрі, що дійшли до наших днів^[9].

У XIX столітті султан Абдул-Азіз побудував на березі Босфору великий палац Чираган, для якого йому довелося знести більшість мусульманських житлових будинків, розташованих на узбережжі. Також в цей час з'являються такі споруди, як мечеть Ортакьой, особняк Есми-султан.

Знаменитий німецький архітектор Бруно Таут в першій половині XX століття жив у будинку, який він побудував спеціально для себе.

У середині XX століття відбувається масовий відтік національних меншин з Ортакьой. Спершу, після появи держави Ізраїль, сильно скоротилася чисельність єврейського населення, а після Стамбульського погрому 1955 значно зменшилася чисельність представників інших народностей, зокрема, вірмен і греків.

З другої половини XX століття, особливо після відкриття Босфорського мосту в 1973 році, європейська частина якого виходить в центр, зростає потік транспорту через Ортакьой.

У 1990-х починається становлення Ортакьою як культурного центру. Він поєднує в собі риси мусульманської, єврейської, християнської та католицької культур і релігій. Місце стає привабливим для туристів, також починається його розвиток як розважального центру.

У 2004 році був місцем, де Джордж Буш взяв слово під час саміту НАТО.

Сьогодні

В даний час позиціонується як культурно-розважальний центр з центром на майдані Ортакьой на узбережжі Босфору. Тут же розташована мечеть Ортакьой. На площі та в її околицях багато кафе, сувенірних магазинів, нічних клубів, галерей мистецтв. Уздовж набережної у напрямку до палацу Долмабахче розташувалися Галатасарайський університет і готель Чираган, що займає відновлені будівлі однойменного палацу.

Галерея

• 
• 
• 
  Майдан Ортакьой
• 
• 
  Хамам
•