Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Орфографічний словник

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Орфографічний словник
Remove ads

Орфографі́чний (ще ортографі́чний, правопи́сний) словни́к словник, що містить перелік слів у їхньому нормативному написанні[1] та розкриває слова лише в аспекті їхнього правопису (наприклад, окрім власне слів у називному відмінку надає їхнє закінчення у родовому). Орфографічний словник є показником сучасного йому правопису.

Thumb
Дев'яте видання «Українського орфографічного словника», УМІФ, 2009

Правописний словник як правило включає не лише складні для написання випадки, оскільки задача розрізнення складних та простих випадків написання є нетривіальною. Укладачі словників також не обмежуються загальнолітературною лексикою, включаючи до них спеціальну, термінологічну та іншу лексику, що не є міжстильовою.[1]

Remove ads

Різновиди

Розрізняють наступні різновиди правописних словників за їхньою цільовою аудиторією:[1]

  • загальні — розраховані на загальний вжиток. Загальні орфографічні словники, однак, можуть бути присвячені окремим правописним питанням: А чи У в родовому відмінку, написання з дефісом, окремо чи разом тощо;
  • шкільні — відрізняються за обсягом в залежності від того чи вони призначені для початкової чи середньої школи; часто містять викладення правописних правил в обсязі шкільної програми;
  • словники-довідники для працівників друкарства — містять складні випадки написання загальних та власних назв, а також докладне викладення правописних норм та відомостей, необхідних для коректорської та редакторської роботи;
  • галузеві — присвячені спеціальній термінології.
Remove ads

Окремі правописні словники української мови

Онлайнові

Remove ads

Див. також

Примітки

Література

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads