Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Осадчий Олександр Пилипович

радянський і український композитор З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Осадчий.

Олександр Пилипович Осадчий (*14 вересня 1947, Київ, УРСР) — радянський, український композитор. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1987).

Коротка інформація Осадчий Олександр Пилипович, Основна інформація ...
Remove ads

БІОГРАФІЧНИЙ ЖИТТЄПИС

Узагальнити
Перспектива

Олександр Пилипович Осадчий народився 14 вересня 1947 р. у Києві. В дитячі та юнацькі роки жив на Подолі - історичному, духовному серці міста.

Його шановані батьки Пилип Петрович та Параска Олексіївна - неймовірні за своєю драматичною життевою історією люди, які зуміли пронести через увесь свій тернистий земний шлях силу духу, гідність, оптимізм, високу культуру, людяність. Пилип Петрович народився на Черкащині, в селі Білозір’я. Параска Олексіївна - на Київщині, в селі Янковичі. У ранньому дитинстві, обоє залишилися сиротами у занедбаних селах. Тож на їхню долю випало пройти трагічні випробування. Пізніше, мама Олександра із душевним щемом згадувала, як до їхньої убогої хатини, де від голоду ледь жевріли шестеро дітей-сиріт, серед яких мама була наймолодшою, зле приходили червоні актівісти та своїми списами проштирхували кожну щілину, аби знайти останнє зернятко. А взяти вже не було чого... Від недогляду та голоду, мама захворіла на туберкульоз кісток - стала інвалідом. Тато Олександра також розповідав, як голодний та босий, ранньою весною, коли ще не зійшов із землі останній сніг, бігав до лісу, аби знайти хоч щось їстивне та набрати глечик березового соку. На усю сім’ю була лише одна пара чобіт. Тож доводилось бігати босоніж. Через переохолодження почалася гангрена обох кінцівок. За рішенням лікарів, булo зробленo ампутацію. На той час, Пилипу Петровичу було 9 років... З горя померла мама Пилипа, Софія. Хлопчик залишився круглим сиротою. В подальшому, батьки Олександра виховувались у київському сиротинці для дітей-інвалідів, що був розташований у Святошино, там вони і зустрілися. Пилип Петрович опанував професію чоботаря, потім здобув свідоцтво бухгалтера. Параска Олексіївна опанувала професію швачки. Саме в сиротинці, батьки долучилися до аматорського музикування на гітарі та до співочих виступів, де відкрилися їхні музичні здібності. Музика сповнила життя новим емоційним забарвленням. Інтерес до музичного навчання Пилип Петрович та Параска Олексіївна прищепили своєму сину та двом донькам. Батьки створили всі належні сприятливі умови для здобуття ними музичної освіти.

Свої перші кроки у сходженні до вершин професійної майстерності, Олександр Осадчий зробив у музичній школі Nr.1 м. Києва у Подільському р-ні. Вчився грати на домрі. Його першими музичними вчителям були Олександр Іванович та Ніна Іванівна Ржанови-батьки відомого українського піаніста Євгена Ржанова.

Виявивши там свої неординарні музичні здібності, невдовзі вступив до Київської середньої спеціальної музичної школи-десятирічки ім. М.В.Лисенка. Треба наголосити, що цей навчальний заклад, будучи духовною оазою украінської культури, став для Олександра живільним підгрунтям ще більшого усвідомлення та відчуття української ідентичності, витоки якої йшли із родини. Український менталітет Сашка формувся також під впливом незабутніх вражень від нерусифікованої української мови, аутентичного багатоголосся, мелодійності та смислів українських пісень, сільського побуту, які він душею сприймав, коли їздив на гостини до батькового черкаського краю, багатого на народно-історичні традиції.

Викладачі школи ім. М.В.Лисенка відрізнялись високим професіоналізмом, інтелігентністю, блискучою ерудицією, здійснювали індівідуальний підхід до кожного учня. Вивчення навчального матеріалу закріплювалось у форматі обговорення, дискусії. Це розвивало критичне мислення, підвищувало музичний інтелект учнів, формувало їх естетичні смаки. Така педагогічна візія ефективно сприяла формуванню творчої особистості, що також мало позитивний вплив на змістовне проведення вихованцями школи вільного від занять часу. Олександр Пилипович мав такі креативні хоббі як філателія, написання гуморесок до газети “Вечірній Київ”, створення шкільного дівочого вокального ансамблю та аранжування його репертуару. Під час навчання у музичній школі-десятирічці, Олександр цілеспрямовано, самотужки опанував гру на електрогітарі та мав у цьому успіх, що також, в певній мірі, відкрило йому шлях на професійну сцену.

Педагогічний колектив музичної школи-десятирічки активно займався селекційною роботою. Викладачі системно їздили по Україні в пошуках юних обдарувань, запрошували їх до Києва на навчання. Учні 8 -11 класів отримували стіпендію. Такий ефективний менеджмент, вдумливий підхід до виховання та плекання молодої української музичної генерації, приносили яскраві результати.

В період навчання Олександра Осадчого в музичній школі-десятирічці, разом із ним професійно та творчо зростали невідомі ще тоді у музичному просторі юні музиканти. Вони не тільки по 6 годин на день самостійно, окрім шкільних занять, вдосконалювались в обраній спеціальності, але й весело та завзято товаришували, з драйвом грали у футбол на шкільному подвір’ї. Зараз це знані постаті української культури. Але тоді-ще юні та обдаровані Володя Івасюк, Гена Татарченко, Тарас Петриненко, Сашко Осадчий, Вова Бистряков, Саша Злотнік, Вадик Храпачов.

Олександр Пилипович Осадчий завжди прагнув до професійної досконалості. Постійний рух вперед щодо оволодіння новими знаннями та підвищення фахової компетентності, визначив його інтерес до навчання на музично-педагогічному факультеті Київського державного педагогічного інституту ім. М.Горького. Це був наступний щабель у сходженні до вершин професійної майстерності. Навчаючись на факультеті, Олександр набув високий рівень актуальних знань та практичних навичок з диригування, читання хорових партитур, постановки голосу, керування хором та оркестром народних інструментів, аранжування. Велику увагу приділяв удосконаленню гри на фортепіано. Вивчав вікову педагогіку та психологію, методику музичного виховання. Також проходив навчальну практику з музики та співів у загальноосвітній школі. Після закінчення інституту, отримавши Диплом, розпочав трудову діяльність. Набутий багаж знань реалізував у співпраці з дитячими хоровими колективами, у написанні пісень для дітей.

У 1988 р., під егідою Міжнародного фонду “Чорнобиль,” разом із дружиною Людмилою Снєжиною, став організатором та художнім керівником дитячого вокально-хореографічного ансамблю “Лелеченьки”, визначивши його репертуарну та візуальну концепцію. Ансамбль з успіхом гастролював в Японії, Німеччині та інших країнах Європи.

Завершення навчання на муз-пед факультететі Київського педінституту, стало високим трампліном для досягнення амбітної мети - бути професійним композитором. Для Олександра Пилиповича було важливим почути об’єктивну професійну думку щодо перспективи своєї діяльності у цій творчій сфері. Відбулася доленосна подія. На прослуховування творів, написаних для вступу на композиторський факультет Київської державної консерваторії, люб’язно зголосився відомий український композитор Георгій Ілларіонович Майборода... Романс “Стояла я і слухала весну”, на вірші Лесі Українки, заспівала солістка національної опери Марія Стеф’юк. Також було прослухано декілька фортепіанних творів. Після прослуховання, Георгій Ілларионович висловив своє позитивне враження і надав творчі поради. Успішно склавши вступні іспити, Олександр Осадчий був зарахований відразу на II курс композиторського факультету Київської державної консерваторїї. Композиторську майстерність опановував у класі видатного симфоніста, професора Левка Миколайовича Колодуба.

Іще під час навчання в консерваторії, почав працювати на посаді музичного керівника Концертного ансамблю “Рапсодія” Київської державної філармонії. Ансамбль акомпанував під час гастрольних концертів видатним українським співакам Анатолію Солов’яненку, Дмитру Гнатюку, Миколі Кондратюку, Діані Петриненко, Марії Стефюк, Юрію Гуляєву, Юрію Богатікову. Спільна багаторічна творча робота та живе людське спілкування із майстрами вокалу, принесли неоціненний досвід для створення подальших вокальних творів.

Пісні композитора виконували відомі українські естрадні співаки: Софія Ротару, Юрій Богатиков, Костянтин Огневий, Раіса Кириченко, Віталій і Світлана Білоножки, Алла Кудлай, Лідія Михайленко, Віктор Шпортько, Василь Зінкевич, Назарій Яремчук, Іван Мацялко, Віктор Тіткін, Артем Пивоваров та ін. Працював з поетами Ю. Рибчинським, М. Сингаївським, В. Крищенком, Д. Луценком, М. Ткачем, Л. Татаренком, В. Гаптарем, О. Вратарьовим, В. Шовкошитним, Б. Чіпом, О. Матійком, А. Дмитруком, О. Орачем, О.Кононенком та багато інших.

Remove ads

Родина


Дружина - Снєжина Людмила Михайлівна, Київське хореографічне училище (1967), артистка балету Театру опери та балету ім. Т.Г. Шевченка (1967-1988)

Донька - Осадча Ольга Олександрівна (1976 р. нар.)

Син - Осадчий Пилип Олександрович (1983 р. нар.)

В 1992 році разом із родиною переїхав на постійне проживання до Німеччини. Живе у Штутгарті.

ТВОРЧІ АКЦЕНТИ

Узагальнити
Перспектива

Олександр Пилипович Осадчий, відомий в Україні композитор-пісняр, автор багатьох популярних хітів. Його музика насичена самобутнім українським мелосом, проникливістю почуттів, яскравою емоційною палітрою. Основний сегмент творчого доробку становлять лірико - патріотичні, лірико - драматичні, ліричні пісенні твори широкого змістового контенту, а також дитячі пісні та музика до мультфільмів.

Уникнення професійних штампів шляхом інноваційного пошуку оригінальних мелоінтонацій, актуальних ритмів, сміливих акордових послідовностей, насичили партитури його творів довершеним стильовим мелодизмом як проявом індівідуальності авторського письма.

Характерною ознакою плідної професійної діяльності О. Осадчого є його вчасний мистецький відгук на доленосні національно - суспільні події, що відбувалися

в Україні впродовж певного історичного періоду встановлення Української Незалежності. А також на трагічні сторінки історії України:

Голодомор-геноцид українського народу 1932-1933рр., 1946-1947рр.,

Чорнобильська техногенна цівілізаційна катастрофа-1986р. Всеукраїнський референдум щодо незалежності України 1991 року.

Емпатія до цих подій стала потужним поштовхом до написання знакових лірико - патріотичних пісенних творів, відомих та популярних у пісенному просторіУкраїни.

Втілення їх музично - поетичної концепції відбулось через креативне використання різних пісенно-жанрових форм:

пісня - Молитва “Боже, дай Україні Волю”,

пісня - Дороговказ “Шлях до Тараса”,

пісня - Клич “Земле моя”,

пісня - Плач “Пісня про Чорнобиль”,

вокально-хоровий триптих “Ви наша Молитва, мамо”.

Органічні вкраплення лейтмотивів стрілецьких, козацьких, народних пісень, які не були тиражовані в радянські часи через ідеологічне табу, як от:

“Ой у лузі червона калина”, “Ой на горі тай женці жнуть”, “Думи мої”,

із філігранною професійною майстерністю були введені до основної мелодійної лінії.

Творчо прочитана та філософськи усвідомлена алегорія, закладена в поетичних текстах, сформулювалась у гасло “Плекаймо Шевченкове слово!”. Це надихнуло до написання лірико-патріотичних пісенних творів “Стоїть тополя” та “Давайте разом заспіваєм-браття”, які можна віднести до жанру пісня-Гасло.

Вищеназвані твори, народжені у тандемі із відомими поетами, виконані у модерновій інтерпретації сучасними виконавцями, набули нових суспільних сенсів та емоційно - емпатійних рефлексій: із ліричних, вони трансформувалися у лірико- патріотичні, стали мистецькою ідеологічною протидією. Засвідчили, що красива натхненна пісня, несе в собі потужні енергії осмислення суспільних реформаційних змін, має вплив на формування української ідентичності.

Феномен пісенної творчості Олександра Осадчого у тому, що пісенні хіти, народжені та співані у ХХ ст., яскраво увірвалися у музичний простір ХХI ст. Вони актуалізовані в сучасному українському суспільстві, об’єднують, мотивують, сприймаються, як символічний меседж. Наразі спостерігається нова хвиля популярності. Пісні Олександра Осадчого з піднесенням звучать у знакових культурно-мистецьких проектах на престижних концертних локаціях. Активність переглядів у соцмережах вже далеко перетнула 1 млн., супроводжується багаточисленими вподобайками та патріотичними коментарями.

Любов до Рідної Землі - невичерпне джерело музичного натхнення, яким сповнений плідний та багатогранний творчий доробок композитора Олександра Осадчого.

Ще однією барвистою сторінкою композиторської діяльності Олександра Осадчого, яскравим творчим акцентом, є його робота у жанрах дитячої пісні та музика до дитячих мультфільмів.

Створення влучних музичних характеристик до цілої галереї різнохарактерних мультійних героїв - добрих друзів, бешкетників, хитрунів, працьовитих помічників

та усезнайок, розкриває ще одну непересічну грань творчості. Гумор, веселий настрій,

мелодії, що легко запам’ятовуються, налаштовують дитячу аудиторію до позитивного

емоційного сприйняття української мови через дружні музичні образи.

У1993 р., після переїзду на проживання в Німеччину, розпочався новий період композиторської діяльності Олександра Осадчого.

В пріоритеті - популяризація української музики в Європі.

Ці проєкти мають позитивний резонанс у музичній спільноті та успішно репрезентуються музичними видавництвами Німеччини щодо розширення концертного репертуару ансамблевих колективів.

Remove ads

Пісні

Узагальнити
Перспектива
  • Земле моя, слова Ю. Рибчинського
  • Стоїть тополя, слова В. Крищенка
  • Давайте разом заспіваєм, браття! слова В. Гаптаря
  • Шлях до Тараса, слова Ю. Рибчинського
  • Боже, дай Україні волю, слова В. Шовкошитного
  • Пісня про Голодомор (Ви наша молитва, мамо) триптих, слова Л. Татаренка
  • Пісня про Чорнобиль, слова М. Ткача
  • Фортуна, слова М. Ткача
  • Не лукав, слова М. Ткача
  • Як цілувалися голуби, слова М. Ткача
  • Пісня для матері, слова М. Сингаївського
  • Привітайся сонце з землею, слова М. Сингаївського
  • Закохав мене вечір, слова М. Сингаївського
  • Людям на добро, слова М. Сингаївського
  • Долі моєї село, слова В. Крищенка
  • Надвечір’я, слова В. Крищенка
  • Великдень, слова В. Крищенка
  • А була любов, слова В. Крищенка
  • Щоб ти щасливою була, слова В. Крищенка
  • Пісня прощання, слова Б. Чіп
  • Коли приходиш ти, слова В. Крищенка
  • Опале листя, слова Ю. Рибчинського
  • У душах наших матері, слова О. Матійка
  • Зимовий вальс, слова Д. Луценка
  • Синя ніч, слова Т. Коломієць
  • Я розкажу, слова Г. Чубач
  • Мій найкращий день, слова О. Вратарьова
  • Пісня про мультики, слова О. Вратарьова
  • Твоє ім’я, слова О. Вратарьова
  • Посміхайтеся, слова А. Дмитрука
  • Отаман Сірко, слова О. Кононенка
  • Річенька мала, слова С. Реп’яха
  • Рибалко мій коханий, слова О. Орача
  • Очі дівочі, слова Л.Тиглій

та багато іншіх

Remove ads

Фільмографія

Музика до мультфільмів:

Музика до телефільмів:

Remove ads

Мюзікли

  • Велика Катерина, лібретто Дмитра Шевцова
  • Дружина короля, лібретто Дмитра Шевцова

Інструментальні твори

  • Велике рондо, для естрадно-симфонічного оркестру
  • Ліричне скерцо, для естрадно-симфонічного оркестру
  • Романс, для естрадно-симфонічного оркестру
  • Сонячна мелодія, для естрадно-симфонічного оркестру
  • Ліричні награвання, для ансамблю “Рідні наспіви”
  • Галоп, для ансамблю “Рідні наспіви”
  • Веселі музиканти, для ансамблю “Рідні наспіви”
  • Українська сюїта, для мандолінного оркестру
  • Aus Omas jungen Tagen, для мандолінного оркестру
  • Music of Memories, для мандолінного оркестру
  • Nostalgie Walzer, для мандолінного оркестру
  • La Serenata, для мандолінного оркестру
  • Barcelona mi amor, для мандолінного оркестру
  • Chinese Garden, для мандолінного оркестру
  • Fairy Dance, для мандолінного оркестру
  • Sarao mexicano, для мандолінного оркестру
  • Fahrt ins Blaue, для мандолінного оркестру
  • Pastorale & Galopp, для мандолінного оркестру
  • Heute feiern alle mit, для мандолінного оркестр
Remove ads

Література

  • Мистецтво України. Біографічний довідник. — К., 1997. — С690.

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads
Remove ads