Осифікація

Осифікація, також остеогенез чи окостеніння (лат. osteogenesis) — процес формування нового кісткового матеріалу клітинами, які називаються остеобластами. Розрізняють кілька видів остеогенезу^[1]: ендесмальне окостеніння — безпосереднє закладання кістки в примітивну сполучну тканину (мезенхіму), перихондральне окостеніння — за допомогою охрястя або перихондрію, хрящового зачатка кістки, та внутрішньохрящове (енхондральне) окостеніння.

Діаграма, що демонструє стадії енхондрального остеогенезу

При загоєнні переломів енхондральний остеогенез є найбільш поширеним процесом, наприклад, при переломах довгих кісток, що лікуються гіпсовою пов'язкою, тоді як переломи, що лікуються внутрішньою фіксацією металевими пластинами, гвинтами, штифтами й стрижнями, можуть зростатися шляхом ендесмального остеогенезу^[2].

Гетеротопічна осифікація — процес, що призводить до утворення нової, часто атипової, кісткової тканини поза скелетом (також позаскелетна осифікація).

Кальцифікацію часто плутають з окостенінням. Кальцифікація є синонімом утворення солей і кристалів на основі кальцію в клітинах і тканинах. Це процес, який відбувається під час окостеніння, але не завжди навпаки.

Терміни осифікації скелета людини

Період часу	Кістки, що зачіпаються
Третій місяць внутрішньоутробного розвитку	Початок окостеніння в довгих кістках
Четвертий місяць	Виникнення більшості первинних центрів окостеніння у діафізах кісток.
Народження—5 років	Виникнення вторинних центрів окостеніння в епіфізах.
5—12 років для жінок, 5—14 років для чоловіків	Від центрів окостеніння швидко поширюється окостеніння, і відбувається осифікація різних кісток.
17—20 років	Кістки верхніх кінцівок і лопаток повністю костеніють.
18—23 роки	Кістки нижніх кінцівок і таз повністю костеніють.
23—26 років	Кістки груднини, ключиць і хребців повністю костеніють.
До 25 років	Майже всі кістки повністю осифікуються.