Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Остапа Світлана Віталіївна
українська журналістка і медіаменеджерка, заслужений журналіст України З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Світла́на Віта́ліївна Оста́па (Григораш, нар. 13 травня 1967) — українська журналістка і медіаменеджерка, заслужений журналіст України.
25 березня 2019 року обрана на посаду голови Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України.[2]
Remove ads
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
Випускниця факультету журналістики Київського університету ім. Тараса Шевченка (1991), програми «Digital Future of Journalism» Києво-Могилянської академії (2013), програми «Доброчесність» Aspen Institute Kyiv (2021).
Заступниця шеф-редактора порталу «Детектор медіа»,[3] до листопада 2015 року — заступник директора порталу «Телекритика».
У 2015—2021 роках — член першого складу Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України, делегована партією «Самопоміч». Після створення НСТУ, в 2017 році обрана заступницею голови Наглядової ради компанії.[4] 25 березня 2019 року обрана головою наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України, після подання у відставку голови наглядової ради НСТУ Тетяни Лебедєвої.[5][6]
У 2021 році вдруге обрана до Наглядової ради НСТУ від партії «Голос».[7] 16 лютого 2021 року повторно обрана головою наглядової ради НСТУ.[8][9]
Єчленом Комісії з журналістської етики[10] (з 2013), Національної спілки журналістів України, секретар НСЖУ (2017-2020), громадських рад при Комітеті ВРУ з питань інформаційної та гуманітарної політики з 2019 року (раніше – Комітету свободи слова та інформаційної політики у 2010-2019) і Держкомтелерадіо.
Членкиня Ради з питань свободи слова та захисту журналістів при Президентові України з 6 листопада 2019 року.[11] Також була членкинею ради з питань захисту професійної діяльності журналістів та свободи слова при Президентові України у 2012-2018 роках.[12]
Remove ads
Політична діяльність
Депутат Бучанської міської ради (2006—2015).[13]
Балотувалась від Блоку Петра Порошенка до Київської обласної ради у 2015 році[14].
Публікації
Автор понад 800 публікацій, з них понад 100 — на тему суспільного мовлення.
Особисте життя
Одружена, має синів Олександра, Тараса й Андрія.
Нагороди
- Заслужений журналіст України (2009)[15]
- Почесна грамота Верховної Ради України (2019)
- Премія ім. Івана Франка у галузі інформаційної діяльності (2021) у номінації «За найкращу наукову роботу в інформаційній сфері»[16]
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads


