Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Остап Волощак

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Остап (Євстахій) Волощак (1 жовтня 1835, Яворів — 10 липня 1918, Відень) — український біолог, дослідник карпатської флори, знавець вербуватих рослин (Salicaceae). Член віденського та краківського наукових товариств.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Волощак.
Коротка інформація Остап Волощак, пол. Eustach Wołoszczak ...
Remove ads

Дитинство та навчання

Народився 1 жовтня 1835 року у Яворові на Львівщині, в небагатій міщанській родині. Проти волі матері Остап утік з батьківського дому до Львова, де подався на навчання до гімназії. По закінченні гімназії вступив до правничого відділу Будапештського університету. Там він отримав вчену ступінь доктора права і пізніше вступив на практику до адвоката, доктора права Лекіша у Відні. Однак науковець швидко зрозумів, що юридична кар'єра йому не до вподоби, тому покинув адвокатуру та вступив до Віденського університету, де вивчав медицину і природничі науки.

Під час навчання Остап Волощак дуже захоплюється ботанікою та флористикою і щорічно виїздить на екскурсії в гірські райони Австрії. Також у Віденському університеті науковець став одним із засновників товариства «Січ». Цю ідею стримували москвофіли, але Волощак не поступався їхньому впливу. По закінченні отримав місце асистента при ботанічному надворному кабінеті у Відні, але невдовзі в університеті став асистентом професора Антона Кернера. Під впливом цього ботаніка він і розпочав свою ботанічну діяльність, якою займався протягом свого життя[3].

Remove ads

Наукова діяльність

Видав серію наукових праць, що дозволило йому захистити роботу на здобуття наукового ступеня доктора філософії. 1884 року Остап Волощак прийняв пропозицію обійняти посаду професора кафедри зоології, ботаніки і товарознавства у Цісарсько-королівській політехнічній школі]] у Львові (нинішній Національний університет «Львівська політехніка»).

1886 року увагу вченого привернув рослинний світ Карпат, тоді ще вивчений досить поверхнево і він приступив до його вивчення.

Остап Волощак опублікував близько 50 своїх робіт у різноманітних наукових журналах Австро-Угорщини, і переважну кількість його статей і наукових розвідок присвячено дослідженню флори західноукраїнських земель та Карпат. Зробив вагомий внесок у розвиток фітогеографії як науки.

Помер 10 липня 1918 року у Відні.

Remove ads

Громадська діяльність

Остап Волощак не стояв осторонь українських національних питань. Ще у віденський період життя став одним із засновників студентського товариства «Січ». У 1893 році він брав участь в установчих зборах Математично-природописно-лікарської секції Наукового товариства імені Шевченка і належав до перших її членів. Вже у поважному віці він опікувався українським студентським товариством «Основа», заснованим у 1897 році у [[Національний університет «Львівська політехніка»|Цісарсько-королівській політехнічній школі у Львові.

Нагороди

Наукові праці

  • «Flora Poloniae exsiccata» (1895);
  • «Zielnik flory polskiej» (1898).

В журналах

«Kosmos»

  • «Kilka słów o Cytisus ruthenicus Fisch» (1908. — S. 492);
  • «O rozróżnianiu wierzb w stanie bezlistnym» (1887. — S. 431);
  • «O stosunku flory Pokucia do flory obszarów ościennych» (1889. — S. 255—259);
  • «Uwagi nad „Roslinną szatą gór pokucko-marmarowskich“ dr. Zapałowicza» (1890. — S. 164);
  • «Kilka słów do odpowiedzi d-ra H. Zapałowicza» (1891. — S. 364—375).

«Magyar Botanik Lapok»

  • «Hieracium Pojoritense» (1904. — S. 21-23);
  • «Aconitum Zenoninae» (1908. — S. 21-23);
  • «Wo leigt die Kaschau-Eperjeser Bruchlinie» (1908. — S. 110—113).

«Allgemaine Botanische Zeitschrift»

  • «Galium Jarynae» (1887. — S. 227);
  • «Zur Flora von Galizien» (1887. — S. 278—280);
  • «Heracleum simplicifolium Herb» (1888. — S. 122—123);
  • «Das Artenrecht der Soldanella hungarica Simk» (1889. — S. 218—219);
  • «Salices novae vel minus cognitae» (1891. — S. 233—235);
  • «Salices hybrydae» (1898. — S. 220—224);
  • «Beitrachtungen űber Weiden-Bastarde» (1912. — S. 162—172).

У виданні «Sprawozdania Komisji Fizyograficznej» Цісарсько-королівського Краківського наукового товариства

  • «Przyczynek do flory Pokucia» (1888. — S. 111—139);
  • «Drugi przyczynek do flory Pokucia» (1888. — S. 184—220);
  • «Trzeci przyczynek do flory Pokucia» (1890. — S. 51-77);
  • «Materiały do flory gór Łomnickich» (1892. — S. 125—156);
  • «O roślinności Karpat między Łomnicą a Óporem» (1892. — S. 183—229);
  • «Sprawozdanie z wycieczek botanicznych w Karpaty Stryjskie i Samborskie» (1893. — S. 49-85);
  • «O roślinności Karpat mędzy górnym biegiem Sanu i Osławą» (1894. — S. 39-69);
  • «Zapiski botaniczne z Karpat Sądeckich» (1895. — S. 174—206).

У німецькомовних випусках «Anzeiger der Academie der Wissenschaften Krakau»

  • «Botanische Notizen aus den Saudetzer Karpathen» (1896. — S. 57-58);
  • «Z granicy flory zachodnio- i wschodnio-karpackiej» (1896. — S. 119—159);
  • «O roślinności Karpackiej między Dunajcem a granicą śląską» (1893. — S. 1-45).

У франкомовному випуску «Bulletin International de l'Academie Polonaise des Sciences et des Lettre» (Краків)

  • переклад німецькою «Ueber die Karpatenflora zwischen dem Dunaje cflusse und der schlesischen Grenze» (1897. — S. 81-82).
Remove ads

Примітки

Джерела

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads
Remove ads