Острівне (Україна)

Острівне́ — село Суворовської селищної громади в Ізмаїльському районі Одеської області в Україні. Населення становить 1306 осіб.

село Острівне
Герб Прапор
Георгіївська церква Георгіївська церква
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Ізмаїльський район
Тер. громада	Суворовська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA51080110040067271
Основні дані
Засноване	1817
Колишня назва	Бабата, Код Китай рум. Cotu Chitai
Населення	1306
Площа	2,33 км²
Густота населення	560,52 осіб/км²
Поштовий індекс	68442
Телефонний код	+380 4845
Географічні дані
Географічні координати	45°45′44″ пн. ш. 29°9′22″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	2 м
Водойми	Киргиж-Китай
Місцева влада
Адреса ради	68640, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с-ще Катлабуг, вул. Незалежності, 47
Карта
Острівне
Острівне
Мапа
Острівне у Вікісховищі

Населення за переписом 2001 року складало 1306 чоловік. Поштовий індекс — 68442. Телефонний код — 4845. Займає площу 2,33 км². Код КОАТУУ — 5120484701.

Географія

Село розташоване на правому березі річки Киргиж-Китай, у південній частині Арцизького району. Межує з наступними селами: Главані, Задунаївка, Селіогло, Голиця, Виноградне (Болградський район), Старі Трояни та Кирнички (Ізмаїльський район). Знаходиться за 45 км від кордону з Молдовою, і стільки ж до міста Арциз, до обласного центру Одеса — 185 км. За 6 км від залізничної станції Аліяга.

Історія

Пам'ятник односельцям, що загинули у Першу світову війну

Територією села проходить частина Нижнього Траянового валу^[1].

Село засноване в 1817 р болгарами-фракійцям, переселенцями з Північно-Східної Болгарії. За неперевіреними даними Болгарської енциклопедії, у село Острівне переселилися жителі села Караджа (суч. Стефан Караджа) і міста Провадія, Варненського округу.

14 листопада 1945 року було перейменовано село Кодкитай Новоіванівського району на село Острівне і Кодкитайську сільраду — на Острівнянську.^[2][3] Болгарською мовою село називають Баба, Бабата (з тур. Baba — «батько», «предок», «поважний старий»).

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області», увійшло до складу Суворовської селищної територіальної громади^[4].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Кілійського району, село увійшло до складу Ізмаїльського району^[5].

У селі народився Петро Бурлак-Волканов — член Спілки письменників (колишній) СРСР — 1972, Спілки письменників Молдови, член Спілки болгарських письменників, Болгарія.

Населення

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1565 осіб, з яких 754 чоловіки та 811 жінок.^[6]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1309 осіб.^[7]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[8]

Мова	Відсоток
болгарська	90,35 %
українська	3,52 %
російська	3,22 %
румунська	1,38 %
гагаузька	0,61 %
циганська	0,46 %

Символіка

Герб

В основі герба композиція з трьох кольорів — зеленого, срібного та червоного, яка символізує перших болгарських поселенців і єдність, добробут, мир і злагоду народів які проживають в селі. Срібна геральдична кроква нагадує територію, на якій розташоване село, схожа на «лікоть» озера Китай. Колодезь- «журавель» — джерело питної води, символ життя, чистоти, істини і спасіння. Барани символізують одну з основних галузей тваринництва села. Зелений колір символізує родючість і процвітання сільського господарства. Срібний-чистоту і невинність. Червоний — красу, мужність, боротьбу, а також болгарського поета Петра Борисовича Бурлак-Волканова. Герб розміщений в золотому картуші, рекомендований Українським геральдичним товариством, і прикрашений сільською короною, яка вказує на статус.