Отар Чиладзе

Чиладзе Отар Іванович (1933—2009) — грузинський письменник, поет і сценарист. Також відомий як перекладач світової літературної класики та творів Олександра Сергійовича Пушкіна грузинською мовою.

Отар Чиладзе
груз. ოთარ ივანეს ძე ჭილაძე
Ім'я при народженні	груз. ოთარ ჭილაძე
Народився	20 березня 1933(1933-03-20)[1][2]  Сігнагі, Грузинська РСР, СРСР[3]
Помер	1 жовтня 2009(2009-10-01)[4][5][…] (76 років)  Тбілісі, Грузія
Поховання	Мтацмінда
Країна	Грузія
Діяльність	поет, прозаїк, драматург, сценарист, перекладач, публіцист, письменник
Alma mater	Тбіліський державний університет
Знання мов	грузинська
Мова творів	грузинська
Роки активності	з 1952
Magnum opus	Йшла дорогою людина, Everyone That Findeth Med і The Iron Theatred
Брати, сестри	Тамаз Чиладзе
Нагороди	Державна премія Грузинської РСР імені Шота Руставеліd State Prize of Georgiad премія Іллі Чавчавадзеd
Отар Чиладзе у Вікісховищі

Біографія та творчість

Народився Отар Чиладзе 20 березня 1933 року в Кахетії, у місті Сігнагі. 1938 року йде до першого класу в Батумі. Після закінчення навчання в середній загальноосвітній школі вступає на філологічний факультет Тбіліського державного університету за спеціальністю «журналістика», який 1956 року успішно закінчує.

1958 року починає свою професійну кар'єру в журналі «Цискарі», де працював до 1964 року. У цей же час видає свої перші твори. Зокрема 1963 року побачила світ збірка віршів «Глиняні дощечки», а 1969 року ще одна — під назвою «Дев'ять поем».

Далі письменник поступово переходить до прози, і 1973 року опубліковано роман «Ішла дорогою людина», що висвітлює питання духовного пошуку молодика. У подальших літературних роботах порушено соціально-звичаєві питання грузинського минулого. Серед них такі твори, як «Залізний театр» (1981) і «Березневий півень» (1987).

У творах він один із перших грузинських авторів, які за допомогою своїх, часто ліричних, героїв підняв на поверхню питання про жахи більшовицького терору та післясталінський період, а також відкрив перед читачем усю гаму кольорів грузинської історії.[2]

1991 року Чиладзе починає викладати в Тбіліському театральному інституті, а 1997 року затверджений на посаду генерального редактора журналу «Мнатобі».

1999 року роман «Авелум» номінують на здобуття Нобелівської премії з літератури. Таким чином, Отар Чиладзе стає першим грузинським письменником, що удостоєний честі бути номінованим на таку нагороду.

Помер літератор 1 жовтня 2009 року у віці 76 років. Похований поруч із могилою російського драматурга Олександра Грибоєдова на святій горі Мтацмінда.

Див. також

• Тамаз Чиладзе