Отченашенко Світлана Іванівна

Світлана Іванівна Отченашенко (Світлана Харабет, 7 липня 1945, с. Іскивці або с. Сенча, Полтавська область — 7 квітня 2022, Маріуполь) — українська театральна актриса. Заслужена артистка Української РСР (1972), Народна артистка України (2001)^[1]. Актриса Донецького академічного обласного драматичного театру (м. Маріуполь)^[2].

Світлана Іванівна Отченашенко
Світлана Іванівна Харабет
Народилася	7 липня 1945(1945-07-07) с. Ісківці, Полтавська область,  СРСР
Померла	7 квітня 2022(2022-04-07) (76 років) м. Маріуполь, Донецька область,  Україна
Національність	українка
Громадянство	СРСР →  Україна
Діяльність	актриса театру
Роки діяльності	1962 — 2022
Чоловік	Юхим Харабет
Провідні ролі	Віктоша («Казки Старого Арбата»), Діана («Собака на сіні»), Аркадіна («Чайка»), Раневська (Вишневий сад)
Нагороди та премії

Життєпис

Народилась в селі Іскивці (за іншими даними — у с. Сенча^[3]) Лохвицький район, Полтавська область. Батько мав три вищі освіти, закінчив учительський інститут, Вищу партійну школу та сільськогосподарський інститут^[4]. Займав посаду голови колгоспу. Батьки познайомились у військовому шпиталі, куди тато потрапив після поранення та де працювала медсестрою мати. Мати походила з Ленінградської області.

Серед спогадів дитинства — кіно раз на місяць в землянці, що виконувала роль сільського клубу та радіопередача часів СРСР «Театр у мікрофона»^[4]. Молода Світлана брала участь в шкільній самодіяльності. Раз на два роки мати вивозила доньку із села до Ленінграда, де водила в театр. Враження від театру й вистав з його комплексним мистецьким впливом на свідомість стануть найсильнішими спогадами юності. Бачила на сцені живих Ольхину та Смоктуновського у виставі «Ідіот» у Большому драматичному театрі^[4].

Донецький академічний обласний драматичний театр

Отримувати освіту почала у московському ВГИКу, але не витримала напруги мегаполісом, й переїхала до Києва, де влаштувалася в студію театра ім. Івана Франка. Серед викладачів були Михайло Покотило (1906—1971), народний артист України Костянтин Степанков (1928—2004)^[4]. По закінченні студії працювала в Полтавському театрі, але як початківець грала дрібні ролі. У 1984 році закінчила Ленінградський державний інститут театру, музики і кінематографії^[5].

Молоду актрису ввели у низку провідних ролей у театрі в місті Маріуполь, який швидко набрав значну мистецьку висоту серед театрів півдня України. Диапазон репертуару — від казок до світової та вітчизняної класики (Лопе де Вега, Мольєр, Чехов). Створила образи Віктоші («Казки Старого Арбата»), Діани («Собака на сіні»), Аркадіної («Чайка»), Раневської («Вишневий сад»), Марії Каллас («Майстер-клас»). Загальна кількість ролей, зіграна актрисою в театрі, перевищила сто тридцять^[6]. Гастролювала з маріупольським театром містами СРСР.

Брала активну участь у створенні бібліотеки Маріупольського театру разом із завідувачем трупою Неллі Іскаковою^[4]. Зналася на поезії, відчувала красу слова.

Чоловік — Юхим Харабет, скульптор і медальєр, заслужений діяч мистецтв України^[4].

Померла 7 квітня 2022 року в міськлікарні № 2 окупованого Маріуполя. Причиною смерті став набряк легень^[7].

Творчість

Ролі у театрі

• «Казки старого Арбату» О. Арбузов — Виктоша
• «Собака на сіні» Лопе де Вега — Діана
• «Хищница» Оноре де Бальзак — Флора Бразіл
• «Живи і пам'ятай» В.Распутін — Настуся Гуськова
• «Любов під в'язами» Ю. О'Ніл — Аббі Патнем
• «Леді Макбет Мценського повіту» М.Лєсков — Катерина Ізмайлова
• «Чайка» А.Чехов — Аркадіна
• «Вишневий сад» А.Чехов — Раневська
• «Тартюф» Ж.-Б.Мольєр — Доріна
• «Міщанин у дворянстві» Ж.-Б.Мольєр — г-жа Журден
• «Моя професія — синьйор з вищого світу» Д. Скарніччі й Р. Тарабузі — Ілона Чібор
• 2002 — «Майстер Клас» Т.Мак-Неллі — Марія Каллас
• «У війни не жіноче обличчя» С.Алексіевіч — Вікторія Михайлівна
• «Божевільні» С.Алексіевіч — Мати
• «Любов — книга золота» О.Толстой — Катерина II
• «Вовки та вівці» О. М. Островський — Мурзавецька
• «Прибуткове місце» О. М. Островський — Кукушкіна
• «Ніч перед Різдвом» М.Гоголь — Катерина II
• «Аленький цветочек» С.Аксаков — Няня
• «Дерева помирають стоячи» А.Касона — Бабуся
• «Запрошення у замок» Ж.Ануй — мати Ізабели
• «Страсті по дивану» М.Тульчінська — 2-а жінка
• «Денис Давидов» В. Соловйов — Василиса
• «Маленькі комедії» А.Арканов, Г.Горін — Анна Серафимівна ІвАнова
• «Готель „Каліфорнія“» Л.Лунарі — Вона
• «Одруження Бальзамінова» О.Островський — Павла Петрівна Бальзамінова
• «Баба Шанель» М.Коляда — Іраїда Семенівна
• «Сільвія» А.Герні — Леслі

Фільмографія

• 2008 — «Зачароване кохання» — баба Зоя

Нагороди і визнання

• 1972 — Заслужена артистка Української РСР
• 2001 — Народна артистка України
• 2005 — Премія ім. Марії Заньковецької Національної спілки театральних діячів України — за значний внесок у розвиток театрального мистецтва^[8]

Джерела

• Газета «Ильичёвец», 19 ноября 2005 г.
• Журнал «Україна», № 47, 1983(Олександр Федорук, стаття «Медаль… Ще медаль»)