Охримович Юліан

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Охримович.

Охримович Юліан (* 3 лютого 1893, Стрий^[1] — † 10 жовтня 1921) — український політичний і громадський діяч.

Охримович Юліан
Головна Рада Студентського Союзу 1912 р. 1-й ряд від ліва: Дарія Білинська-Навроцька, Василь Косаренко-Косаревич, А. Павлусевич, Осип Когут, М. Жила, Марія Твердохліб, Євген Коновалець; 2-й ряд: Степан Індишевський, нерозпізнаний, Іван Бабій, Юрій Полянський, В. Котецький, Олена Степанів, Роман Дашкевич, Петро Дідушок, Юліян Охримович.
Народився	1893  Стрий, Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Помер	10 жовтня 1921(1921-10-10)
Alma mater	ЛНУ ім. І. Франка

Життєпис

У 1913–1914 рр. — редактор студентського журналу «Шляхи» у Львові. Входив до львівського Пласту — гурток І. Чмоли.

Стрийко Степана та Теодозія Охримовичів.

У 1914 році закінчив філософський факультет Львівського університету, тоді ж переїхав на Наддніпрянщину.

У 1917–1918 рр. — член ЦК УПСР — секретар, і член Центральної Ради.

4 травня 1917 р. на першому засіданні обраний секретарем «Комітету допомоги українцям-виселенцям при Українській Центральній Раді».^[2]

У 1920 р. працював у видавництві «Рух» у Харкові. Розстріляний більшовиками за зв'язки з Українським Центральним Повстанчим Комітетом. За однією з версій, це відбулося у Мелітополі. 

Автор праці «Розвиток української національно-політичної думки».