Павленко Сергій Васильович

Сергій Васильович Павленко (5 травня 1952, Суми — 3 лютого 2012, Москва) — радянський російський композитор симфонічних та музично-камерних жанрів. Учень Миколи Сидельникова і Едісона Денисова, говорив про їх вплив на свою творчість до кінця життя. Музичний керівник Театру на Таганці (1976—1982).

Сергій Павленко
Народився	5 травня 1952(1952-05-05)[1]  Суми, Українська РСР, СРСР
Помер	3 лютого 2012(2012-02-03) (59 років)  Москва, Росія
Поховання	Ніколо-Архангельський цвинтар
Країна	СРСР
Діяльність	композитор
Галузь	компонування музикиd[2], музична композиція[2] і музична композиція[d][2]
Alma mater	Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Знання мов	російська[2]
Членство	Спілка композиторів СРСР
Напрямок	авангардизм
Жанр	академічна музика

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Павленко.

Життєпис

Народився 5 травня 1952 року в Сумах, УРСР, виріс в Ростові-на-Дону.

Навчався у:

• Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського (1972—1977) по класу композиції Миколи Сидельникова і по класу інструментування Едісона Денисова.
• Аспірантура Московської державної консерваторії імені П. І. Чайковського (1977—1980).

У 1976 році в двадцятичотирирічному віці, ще навчаючись в Московській консерваторії, обійняв посаду музичного керівника Театру на Таганці. Брав участь у випуску вистав «Майстер і Маргарита», «Злочин і кара», «Три сестри», «Володимир Висоцький» та інших. Автор музики до вистави «Книга скарг» (за Чеховим). Створив для театру кілька вистав, які йшли на малій сцені. У 1982 році пішов з театру і зайнявся композиторською діяльністю.

Композиторські інтереси Павленка — у сфері симфонічних та камерно-музичних жанрів. Кілька творів написав на замовлення Міжнародного ансамблю саксофонів Жан-Марі Лонде, голландського квартету кларнетів Анрі Бока, німецького ансамблю валторн Westdeutsches Hornen, кларнетистів Гаррі Спаарная (Нідерланди) і Жака Меррера (Франція), клавесиністки Петьї Кауфман (Швейцарія), духового оркестру університету Таллахассі (штат Флорида, США).

У 1988 році «Пастораль» для квінтету саксофонів Павленка завоювала першу премію на Міжнародному конкурсі композиторів у Парижі.

Лауреат кількох міжнародних композиторських конкурсів.

У 2010 році взяв участь у конкурсі композиторів YouTube з твором «Петербурзькі сновидіння», серед тринадцяти учасників пройшов у фінал, але лауреатом не став.

Помер від зупинки серця 3 лютого 2012 року в Москві.^[3] Похований у Москві на Ніколо-Архангельському кладовищі^[4].

Особисте життя

Був одружений з Тамарою Катаєвою^[5].

Участь у творчих організаціях

• Член Спілки композиторів СРСР
• Член Спілки композиторів Росії, член правління Спілки московських композиторів (регіональна організація)
• Член Асоціації сучасної музики-2 (АСМ-2)

Твори

• Соната № 1 (1974—1975)
• Соната № 2 (1981)
• «На манір Гогена» для кларнета, скрипки, віолончелі та фортепіано (1994)
• L'Imparfait («Піднесення пам'яті Едісона Денисова») для флейти, кларнета, струнного тріо і фортепіано (1997)
• [e-mail] для ансамблю (2001)
• «Портрет композитора в інтер'єрі» («Віктору Єкімовському в день виходу на заслужений відпочинок, дружньо») для 7 виконавців (2007)
• «Векторний простір» для ансамблю (2008)
• «Петербурзькі сновидіння» для симфонічного оркестру (2010)