Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Павло Ар'є

український драматург, художник-концептуаліст З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Павло Ар'є
Remove ads

Павло́ Ар'є (нар. 16 жовтня 1977, Львів) — псевдонім українсько-німецького драматурга (справжнє ім'я — Алєксєєв Павло Валентинович).[3][4][5] Прославився завдяки написанню п'єси «На початку і наприкінці часів» (2013) та появи низки успішних вистав на основі неї, які стали культовими серед українських глядачів. П'єси Ар'є перекладені зокрема словенською, чеською, німецькою, англійською, польською, французькою мовами.

Коротка інформація Павло Ар'є, Петро Алексєєв ...

Окрім драматургії Ар'є також займається малярством як художник-концептуаліст. Живе і працює у Львові, Києві та Кельні.

Remove ads

Життєпис

Узагальнити
Перспектива

Ранні роки

Народився і виріс у Львові.[6][7] 1998 року закінчив Українську академію друкарства у Львові.[8] Згодом навчався в Київському університеті у 2000—2004 роках за спеціальністю «соціологія».[9] Після в інтерв'ю згадував, що у минулому отримав диплом за спеціальністю «економіст», але згодом зрозумів що «з бізнес-людьми він працювати не хоче» та вирішив спробувати себе у драматургії.[3]

2004 року переїхав жити та навчатися до Кельна, де закінчив університет.[8]

Жити до Львова Ар'є повернувся у 2016 році та став художнім керівником Львівського драматичного театру ім. Лесі Українки.[4] Посаду залишив у 2017 році.

Кар'єра маляра

Зайнявся малярством як художник-концептуаліст. Виставки картин Ар'є-художника під назвою «Art Worlds in Sacred Spaces» проходили зокрема в німецькому місті Бонн.[10][11]

Кар'єра драматурга

Серед доробку Ар'є, окрім власних п'єс, є також і переклади на українську драматургічних праць іноземних драматургів. Зокрема Ар'є переклав українською п'єсу «Вибухнуті» (англ. «Blasted») Сари Кейн, та п'єсу «?» Дмитра Гавроша.[6]

Під час навчання пробував себе у ролі актора, режисера та драматурга у виставах «Російського експериментального театру» Інституту славістики при Кельнському університеті. Також був актором у виставі Євген Шварца «Дракон» створену режисером Євгеном Лавренчуком у львівському театрі «Дебют».

Перші п'єси Ар'є були поставлені непрофесійними студентськими театрами. Так 29 жовтня 2008 року на Харківському театральному фестивалі «Курбалесія» Дніпровським театрально-художнім коледжем була представлена вистава «рЄвольція», за п'єсою автора «Революція, кохання, смерть і сновидіння» (акторько-режисерська самостійна робота студентів курсу Акторів драматичного театру Анастасії Жучкової-Іваненко та Олександра Іваненко, худ. кер. Г.Богомаз-Бабій). 24 і 25 березня 2011 року театральний колектив ЕКГ (Естетично-Культурна Громада — драмзбіговисько при Медичному коледжі Івано-Франківська) зіграв цю ж виставу, а потім показав її ще й у рамках конкурсу-огляду (Реж. Володимир Половський).

Професійний театр вперше поставив п'єсу Ар'є 24 січня 2009 року. Саме тоді на сцені Львівського муніципального театру відбулася прем'єра вистави за п'єсою Павла Ар'є «Кольори» (режисер Олексій Кравчук).[12][13][14] П'єса «Кольори» була з успіхом представлена в травні 2009 року на міжнародному театральному фестивалі «Етно-Діа-Сфера» у місті Мукачево.

У 2016 році обійняв посаду художнього керівника Львівського Драматичного Театру ім. Лесі Українки.[15] У театрі Лесі Українки Ар'є пропрацював рік, і звільнився у 2017 році.[16]

Remove ads

Особисте життя

Мати Павла — росіянка Алєксєєва Ярослава Володимирівна. Працювала лікарем; серед незвичних сторінок біографії: влітку 1986 року протягом двох тижнів працювала з бригадою пожежників поряд з ЧАЕС[17] У одному зі своїх інтерв'ю Ар'є зізнавався, що з матір'ю він розмовляє російською.[3]

Творча біографія

Узагальнити
Перспектива

Письменник-драматург

П'єси

Українською

Німецькою

  • 2006 — «Stolz» (укр. Пихатість)

Бібліографія надрукованих п'єс

Деякі з п'єс Ар'є друкувалися в українських альманахах та літературних часописах (Просто неба, Дніпро, тощо). Окремою книжкою п'єси Ар'є вийшли лише у 2007 році коли львівське видавництво «Колвес» видало п'єсу «Революція, кохання, смерть і сновидіння». Згодом, у липні 2010 року у видавництві «Факт», вийшла збірка під назвою «Форми», куди увійшли три п'єси автора: Кольори, ? та ?.[19][20]

Внизу подано хронологічний перелік надрукованих п'єс Ар'є:

  • Павло Ар'є (2006). Революція, Кохання, Смерть і Сновидіння; Ікона. // Павло Ар'є та інші (2005). Нова проза: Альманах сучасної української літератури. Т. №6. Луцьк: ПФ "Смарагд". с. 195 стор.: с.6-40. {{cite book}}: |том= має зайвий текст (довідка); Недійсний |nopp=n (довідка)
  • Павло Ар'є (2007). Революція, кохання, смерть і сновидіння. Львів: Колвес. с. 52 стор. ISBN 978-966-663-220-6. {{cite book}}: Недійсний |nopp=n (довідка)
  • Павло Ар'є (2010). Форми[21]. Серія "Непроза". Київ: Факт. с. 152 стор. ISBN 978-966-359-350-0. {{cite book}}: Недійсний |nopp=n (довідка); стрип-маркер ref в |назва= на позиції 6 (довідка)
  • Павло Ар'є (2012). Людина в підвішеному стані. // Павло Ар'є та інші (2012). Актуальна українська драма (збірник)[22]. Луцьк: Смарагд. с. 184 стор. ISBN 978-966-2676-10-5. {{cite book}}: Недійсний |nopp=n (довідка); стрип-маркер ref в |назва= на позиції 37 (довідка)
  • Павло Ар'є (2015). Баба Пріся та інші герої[23]. Брустури: Discursus. с. 274 стор. ISBN 978-617-7236-33-6. {{cite book}}: Недійсний |nopp=n (довідка); стрип-маркер ref в |назва= на позиції 25 (довідка)

Вистави за п'єсами Ар'є

«Революція, кохання, смерть і сновидіння»
  • 29 жовтня 2008 — «рЕвольція» (акторсько-режисерська самостійна робота студентів з драматичного театру Дніпропетровського театрально-художнього коледжу Анастасії Жучкової-Іваненко та Олександра Іваненко, худ. кер. Г.Богомаз-Бабій Д.; а Харківському театральному фестивалі «Курбалесія»)[24]
«На початку і наприкінці часів»[25]
«Кольори»
«Слава Героям»
Різні постановки

Фільмографія за п'єсами Ар'є

Театральний режисер

Remove ads

Фестивалі і відзнаки

2010

  • Фестиваль «ДрамаUA» Львів — Fort.Missia. Читання акторами Львівського академічного театру ім. Леся Курбаса п'єси «Експеримент».
  • Влітку 2010 п'єса «Експеримент» увійшла в преміальний список найбільшої європейської театральної Бієнале «Нові вистави з Європи»[44] в німецькому Вісбадені.
  • Театральний фестиваль «Драбина». Презентація книги «Форми» і читання монологів з лауреатом шевченківської премії актором Львівського Академічного театру ім. Леся Курбаса Олегом Стефаном

2011

2013

Відзнака Київського національного університету за найкращу історичну п'єсу. Обрано представником від Східної Європи на міжнародний форум фестивалю «Berlin Theatertreffen 2013». Стипендіант «Goethe-Institut».

Remove ads

Джерела

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads
Remove ads