Пазинич Василь Федорович

Василь Федорович Пазинич
Народився	22 жовтня 1960(1960-10-22) (64 роки) Бобрик, Гадяцький район, Полтавська область
Громадянство	Україна
Національність	українець
Місце проживання	Україна,
Діяльність	вчитель
Відомий завдяки	краєзнавець, поет, прозаїк, журналіст
Alma mater	фізико-математичний факультет Сумського педагогічного інституту
Членство	Національна спілка журналістів України і Національна спілка письменників України

Життєпис

Узагальнити

Перспектива

Рід В. Ф. Пазинича походить з с. Бобрик на Полтавщині. У 1977-му закінчив середню школу в с. Московський Бобрик Лебединського району (нині Лебединська ОТГ Сумського району Сумської області), 1982-го — фізико-математичний факультет Сумського педагогічного інституту (нині Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка). Живе і працює в с. Московський Бобрик.

Вчитель вищої категорії, відмінник освіти України, виборов першість у 2-му турі (обласному) VI Всеукраїнського конкурсу «Учитель року — 2001» серед вчителів фізики Сумської області. Публікувався в науково-методичному журналі «Фізика в школах України». Автор брошури «Використання українського народного фольклору під час викладання фізики в школі» (1994).

Перші поетичні спроби побачили світ у 1977 році в районній газеті. Далі з'явилися публікації на сторінках обласних та республіканських періодичних видань. Як поет дебютував книгою віршів «Язичеські обійми» (1994). Згодом вийшли його поетичні збірки «03» (2005), «Листопад-Жовтень» (2007), «Від схід сонця» (2010), «Іронічний циклон, або Вигнання бісів» (2007), «Сакви самовидця» (2020) та книга прози «Аговтень» (2010). Є також автором краєзнавчих нарисів з історії сіл Лебединщини — «Висота 110» (2012) (у співавторстві з Г. П. Камчатним) та «На камені Вічності» (2016) (у співавторстві з М. М. Скрипалем). Неодноразово друкувався в альманахах літераторів Сумщини «Слобожанщина». Доробок письменника представлений у книзі «Сумщина. Велика спадщина. Поезія» (2019). Василь Пазинич презентує свої видання в бібліотеках, музеях, навчальних закладах.

Відомий український літератор та журналіст Микола Семенович Гриценко так говорить про творчість В. Ф. Пазинича: «Слухаючи-читаючи Василя Пазинича вкотре стверджуюся в думці — якщо ми й збереглися в цій розхристаній цивілізації окремішнім листком на дереві, то завдяки й ось таким поетам. Лавреантні, орденоносні, високопремійні та грантоїдні встигнуть вилиняти на „сонці слави“, а поети з притінених низин залишаться, аби втримати й передати нащадкам справжній дух, смак, глибину, життєствердність українського слова!».^[1]

Remove ads

Відзнаки

Відмінник освіти України

Лауреат Премії Канадського Товариства Приятелів України «За відмінну педагогічну працю» (2006)

Лауреат обласної літературно-краєзнавчо-мистецької премії ім. П. Рудя (2014)

Творчий доробок

«Використання українського народного фольклору під час викладання фізики в школі» (1994)
«Язичеські обійми» (1994)
«03» (2005)
«Листопад-Жовтень» (2007)
«Іронічний циклон, або Вигнання бісів» (2007)
«Від схід сонця» (2010)
«Аговтень» (2010)
«Висота 110» (2012)
«На камені вічності» (2016)
«Сакви самовидця» (2020)

Джерела

Вертіль О. Мій друг і творчий побратим Василь Пазинич : 60 років від дня народження Василя Федоровича Пазинича // Календар знаменних і пам'ятних дат Сумщини на 2020 рік / Сумська обл. універс. наук. б-ка. — Суми, 2019. — С. 110—115.
Сумщина. Велика спадщина. Поезія. — Суми: Університетська книга, 2019. — С. 340—343.
Гриценко М. «Трава живого слова» Василя Пазинича // Українська літературна газета. — 2019. — 20 черв. – С. 17.
Хвостенко Г. «Хто любить геніїв — стає талановитим» // Сумщина.– 2010. –23 квіт. –5.
Гризун А. Нове слово поета // Сумщина. — 2007. — 10 лют. — С. 4.