Палац на пагорбі Вільгельма

Палац на пагорбі Вільгельма (нім. Schloss Wilhelmshöhe, де нім. höhe  — пагорб, вершина) — замок ландграфів Гессен-Кассельских, розміщений у нижній частині найбільшого у місті Кассель Гірського парку Вільгельма в Німеччині, на висоті 285 метрів, на одній лінії з монументальною статуєю Геркулеса. Ця лінія ділить парк на дві рівні частини і продовжується алеєю, що веде до центральної частини Касселя. У 2013 році він був вписаний до списку Світової спадщини ЮНЕСКО^[1].

Палац на пагорбі Вільгельма Schloss Wilhelmshöhe
Західний фасад палацу. 2017
Палац на пагорбі Вільгельма Палац на пагорбі Вільгельма (Німеччина)
Країна	Німеччина
Територіальна одиниця	земля Гессен
Місцезнаходження	Кассель
51°18′54″ пн. ш. 9°24′58″ сх. д.
Стиль	класицизм
Архітектор	Луї Сімон Дю Рі[fr]
Час заснування	1798
Спорудження	1786—1798
Сучасний стан	пам’ятка культуриd
Розташування	Гірський парк Вільгельма
Власник	Museumslandschaft Hessen Kassel
Сайт	museum-kassel.de
Палац на пагорбі Вільгельма у Вікісховищі

Тепер — це Кассельська картинна галерея, в якій експонується зібрання пам'яток античної культури і галерея полотен старих майстрів.

Центральна частина
і ліве крило палацу

Історія

Цей палац був побудований у вигляді широкомасштабного тричастинного комплексу, відкритого до парку в 1786–1798 роках для ландграфа Вільгельма IX за проєктами архітектора Луї Сімона Дю Рі^[fr] (крило Вайзенштайна та церковне крило) та Генріха Крістофа Юсова^[de] (середня секція). Бічні крила витягнуті, з напівкруглими розширеннями на вузьких боках. Середина розширень підкреслюється ризалітом, кожен з яких складається з восьми колон, які покривають два верхні поверхи, і завершується аттиком, що коронований вазами.

Розширення лівого крила

Алея Вільгельма у Касселі.
На передньому плані палац та великий фонтан у Гірському парку Вільгельма. 2010

Під час наполеонівської окупації у 1806—1813 роках споруда була перейменована на Палац на пагорбі Наполеона і служила резиденцією для Жерома Бонапарта, короля Вестфалії.

У 1891—1918 роках Палац на пагорбі Вільгельма був офіційною резиденцією імператорської сім'ї, однак, він служив притулком і для самого імператора Вільгельма II під час сімейних або політичних криз.

Після Комп'єнського перемир'я 1918 року палац на короткий час став квартирою Великого штабу^[de] Імперської армії Німеччини.

Палац на пагорбі Вільгельма
між 1857 та 1883 роком

Під час Другої світової війни у лютому 1945 року палац був сильно пошкоджений бомбардуванням будівлі британської авіацією. З 1961 року відбувалося його відновлення під керівництвом архітектора Пауля Фрідріха Позененського^[de].

У травні 1970 року під час зустрічі керівників Німецької Демократичної Республіки і Федеративної Республіки Німеччини (ФРН) палац використовувався як Прес-центр. У 1980 році його відвідав під час свого візиту до ФРН президент Франції Валері Жискар д'Естен.

Музей

У центральній будівлі палацу розміщений музей, де експонуються колекція антикваріату і картини німецьких, італійських і іспанських художників, серед яких є твори Альбрехта Дюрера, Рембрандта, Франса Гальса та Рубенса. У старому білокам'яному крилі можна побачити меблі з XVIII і XIX століть у стилі класицизму і ампіру.

У 1948–1976 роках у палаці був Німецький музей шпалер і оббивки.