Палладій (Ганкевич)

Архієпископ Палладій (справжнє ім'я — Павєл Федорович Ганкевич; 17 серпня 1823, Городецьке — 13 січня 1893, Житомир) — білоруський церковний діяч Російської імперії. Єпископ Відомства православного сповідання Російської імперії, єпископ Виборзький, вікарій Санкт-Петербурзької єпархії, єпископ Ладозький, Тамбовський і Шацький; архієпископ Волинський і Житомирський.

Архієпископ Палладій Павєл Федорович Ганкевич
Архієпископ Волинський та Житомирський
4 травня 1885 — 25 листопада 1889
Попередник:	Тихон Покровський
Наступник:	Модест Стрельбицький
Єпископ Саратовський та Царицинський
9 вересня 1876 — 4 травня 1885
Попередник:	Палладій Раєв
Наступник:	Віталій Іосіфов
Єпископ Ладозький, вікарій Санкт-Петербурзької єпархії
28 серпня 1873 — 9 вересня 1876
Попередник:	Тихон Покровський
Наступник:	Ермоген Добронравін
Єпископ Виборзький, вікарій Санкт-Петербурзької єпархії
28 серпня 1873 — 22 серпня 1871
Попередник:	Тихон Покровський
Наступник:	Ермоген Добронравін
Народження:	17 серпня 1823(1823-08-17) Могильовська губернія, Російська імперія
Смерть:	13 січня 1893(1893-01-13) (69 років) Житомир
Похоронений:	Почаївська Успенська лавра
Прийняття монашества:	16 серпня 1860
Єпископська хіротонія:	22 серпня 1871

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ганкевич.

Біографія

Народився 17 серпня 1823 року в родині священика села Городецького, Чаусовського повіту, Могильовської губернії.

У 1847 році закінчив Могильовську духовну семінарію і в 1851 році — Санкт-Петербурзьку духовну академію.

З 29 вересня 1851 року — викладач Могильовської духовної семінарії.

8 грудня 1852 року — кандидат богослов'я.

27 вересня 1853 року висвячений на священика.

10 лютого 1854 року — магістр богослов'я.

З 1857 року — ключник Могильовського собору.

21 грудня 1859 — інспектор Могильовської духовної семінарії.

16 серпня 1860 року пострижений у чернецтво та возведений у сан ігумена.

30 грудня 1862 року возведений у сан архімандрита.

З 26 квітня 1863 року — ректор Могильовської духовної семінарії та настоятель Могильовського Братського першокласного монастиря.

22 серпня 1871 року хіротонізований на єпископа Виборзького, вікарія Санкт-Петербурзької єпархії.

З 28 вересня 1873 року — єпископ Ладозький, вікарій Санкт-Петербурзької єпархії.

З 9 вересня 1876 року — єпископ Тамбовський і Шацький.

За його ініціативою в 1877 році був відновлений Тамбовський церковно-історичний комітет, який об'єднав найкращих церковних істориків єпархії.

У 1879 році організував урочисте святкування 200-літнього ювілею Тамбовської духовної семінарії.

З 12 лютого 1885 року — голова Навчальної Ради при Святійшому Синоді.

З 4 травня 1885 року — архієпископ Волинський і Житомирський.

25 листопада 1889 року звільнений на спокій, відповідно до прохання. Перебував на спокої у Почаївській Успенській Лаврі.

Помер 13 січня 1893 року. Похований в Почаївській Успенській Лаврі.

Посилання

• Палладий (Ганкевич). ortho-rus.ru (рос.). Благотворительный фонд «Русское Православие». Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 14 вересня 2025.
• История Тамбовской митрополии: документы, исследования, лица. Палладий II (Ганкевич Павел Федорович), епископ Тамбовский и Шацкий. tambovdoc.ru (рос.). Архів оригіналу за 14 червня 2017. Процитовано 14 вересня 2025.