Пальяново

Палья́ново (рос. Пальяново) — село у складі Октябрського району Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області, Росія. Входить до складу Каменного сільського поселення.

село Пальяново
рос. Пальяново
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Ханти-Мансійський автономний округ
Муніципальний район	Октябрський район
Поселення	Каменне сільське
Код ЗКАТУ	71 121 000 014
Код ЗКТМО	71 821 424 106
Основні дані
Час заснування	1944
Населення	399 осіб (2010[1])
Поштовий індекс	628117
Географічні координати:	61°38′31″ пн. ш. 66°53′21″ сх. д.
Мапа
Пальяново Пальяново

Населення — 399 осіб (2010, 397 у 2002^[2]).

Національний склад станом на 2002 рік: росіяни — 72 %.

Історія

Село було засновано 1944 року, як поселення для різних категорій в'язнів. Їх селили на окремій території села, яка набула назви Зона. А 1946 року сюди та в сусідний лісопункт Лорба було доправлено заарештованих німців Закарпаття (144 особи). Також тут було оселено декілька родин калмиків, молдован та румунів. А восени 1951 року відбулася остання хвиля репресій: сюди доправили етнічних українців із Західної України, як звинуваченних у причетності до руху Організації українських націоналістів (ОУН) у кількості 1184 осіб (303 сім'ї). Їх розселили та працевлаштували на місцевих лісозаготовчих ділянках Пальяново, Лорба та Шеркали.

Умови проживання були жахливі, люди мешкали або у землянках, або у бараках. Ставлення місцевого керівництва до спецпереселенців будь-якої національності було зневажливим, як до чужинців, ворогів народу. У доповідній записці «Про трудове влаштування та житлово-побутові умови виселенців із Західної України в Урманом ЛПХ Мікоянівського району» ст. уповноваженного Мікоянівського РВ МГБ лейтенанта Лутошкіна та уповноваженного виконкому Мікоянівського РС Двоєглазова 1952 року повідомляється: «…працюють виселенці по 12–16 годин. Платню одержують не повністю, у вигляді авансів від 5–20 до 100 карбованців. Всі мешкають у спільних бараках: сімейні та одинаки, дівчата й чоловіки, хворі та здорові. Житлової площи доводиться по 1,5–2 м² на людину… Бараки до зими не підготовлені. Більшість вікон забито дошками та запхано сіном. Скрізь багнюка, павутиння, клопи, блохи, таргани…»^[3].

Наприкінці 1950-х років відбулася реабілітація репресованих. Частина людей повернулася на Батьківщину, решта залишилась у Пальяновому. Багато етнічних німців переїхало до Західної Німеччини за програмою репатріації. Ще й досі у селі можна зустріти людей старшого покоління, що розмовляють суржиком. Також у поселенні існує Німецька вулиця, на якій мешкали закарпатські німці. Та й тепер тут живе багато людей з німецькими прізвищами та іменами.

Клімат

Клімат континентальний, зима холодна, із сильними вітрами та завірюхами, протяжністю сім місяців. Літо відносно тепле, але коротке