Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Пам'ятники Кам'янця-Подільського

стаття-список у проєкті Вікімедіа З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Пам'ятники Кам'янця-Подільського
Remove ads

Стаття Пам'ятники Кам'янця-Подільського призначена для ознайомлення із сучасними пам'ятниками, пам'ятними знаками і меморіалами міста Кам'янця-Подільського, районного центру Хмельницької області.

Thumb
Пам'ятник воїнам АТО

Коротко про кам'янецькі пам'ятники

Узагальнити
Перспектива
Коротка інформація Зовнішні відеофайли ...
Thumb
Пам'ятник у сквері на вул. Шевченка

У сучасному Кам'янці-Подільському, одному з найбагатших українських міст на історико-культурні пам'ятки як фортечного, сакрального, так і громадського зодчества (наприклад, найстаріша зі збережених ратуш в Україні), є чимало взірців міської скульптури, однак власне пам'яток монументальної скульптури і/або окремих меморіальних пам'яток-оформлених місць, тобто пам'ятників і пам'ятних знаків відносно небагато.

Найбільше у Кам'янці-Подільському дотепер радянських пам'ятників, що відносяться до подій ІІ Світової війни. Як і в усіх містах УРСР (і загалом СРСР) у Кам'янці-Подільському був свій центральний і доволі помпезний пам'ятник Леніну (1970; скульптори А. Білостоцький, Г. Кальченко, О. Супрун; архітектори Т. Довженко, І. Медведовський), але простояв він на майдані Відродження лише трохи більше 20 років. Спершу після серпневого путчу й проголошення незалежності України Кам'янець-Подільською міською радою було ухвалено рішення про знесення пам'ятника (29 серпня 1991 року), як такого, що усоблює символ радянської системи, а потому, майже за рік — 18 серпня 1992 року демонтовано й відправлено до КАТП-222808, де багатотонна скульптура зберігається як комунальна власність і дотепер.

Серед пам'ятників, що були відкриті після проголошення Україною незалежості — погруддя Тарасові Шевченку (2000), пам'ятні знаки жертвам сталінських репресій, на честь кам'янчан, що загинули в Радянсько-Афганській війні. Також у цей період завдяки сприянню польської громади, католицтва були відкриті пам'ятник Папі Івану Павлу ІІ і пам'ятний знак Єжи Володийовському.

Коротка інформація Зовнішні відеофайли ...

Спостерігається активність у висуненні ідей з відкриття нових пам'ятників у Кам'янці-Подільському. Доволі довго вирішується питання щодо встановлення пам'ятника засновникам міста князям Коріатовичам[1], також подано пропозицію про вшанування пам'ятниками Симона Петлюри[2], Івана Огієнка, короля Данила Романовича. До війни відродженням історичної пам'яті про боротьбу українців за незалежність активно займався благодійний фонд «Героїка».

Remove ads

Перелік пам'ятників

Пам'ятники Кам'янця-Подільського:
Назва Рік встановлення Розташування Фото Короткі відомості
13 загиблим землякам-кам'янчанам, скульптурна композиція1999у Молодіжному сквері (по вулиці кн. Коріатовичів, 3)ThumbПам'ятник на честь загиблих 13 воїнів-учасників Радянсько-Афганської війни (197989) було встановлено з нагоди 10-ї річниці виведення радянських військ з Афганістану 1999 року. Автори пам'ятного знаку — кам'янецькі художники і скульптори Б. Негода, О. Янішевський, В. Лашко[3]. В українському суспільстві формуються важкі дискусії про воїнів-учасників, в світлі російського вторгнення в Україну, постає питання у якому статусі були вояки Радянсько-Афганської війни чи не в тому ж саму, як і зараз російські окупанти.
Володийовському Єжи, пам'ятний знакна території комплексу Петропавлівського костелуThumbПам'ятний знак на честь національного героя Польщі, оборонця Кам'янця від турків Єжи Володийовського, що загинув під час облоги міста 1672 року встановлено коштом польської громади Кам'янця-Подільського.
Пшездецькій Лаурі, скульптурна композиція1874на території костелу Святих Апостолів Петра і ПавлаThumbКрижова скульптурна композиція Лаури Пшездецької (1853–1874), братової Олександра Пшездецького, в катедрі Святих Апостолів Петра і Павла.
Cтатуя Богородиці, скульптурна композиція1756на мінареті при Кафедральному костеліThumbМеталеву скульптуру виконано в стилі бароко з міді, було виготовлено в Гданську. Діва Марія в позі благословення, обличчям на захід, стоїть на земній кулі з півмісяцем. Земну кулю обвила змія з яблуком. Над головою Діви Марії німб із 12 зірок.
Івану Павлу ІІ, скульптурна композиція2007на території парку Петропавлівського костелуThumbПовнофігурний пам'ятник Папі Івану Павлу II урочисто за участі католицькиї ієрархів бувло відкрито 29 червня 2007 року[4].
Скульптурна композиція перед Тринітарським костелом, скульптурна композиціяпоблизу площі Вірменський ринокThumbСкульптурна композиція перед входом до Тринітарського костелу з фігурами двох святих та скульптурою Богородиці.
Жертвам Голодомору 1932-1933 роках, скульптурна композиціяу сквері Васильєва на вулиці ШевченкаThumbПам'ятник жертвам Голодомору 1932-1933 років.
Політичним в'язням німецько-фашистських таборів, пам'ятний знак2001у сквері Васильєва на вулиці ШевченкаПам'ятний знак в'язням німецько-фашистських таборів.
Жертвам репресій, пам'ятний знак1989на території Руськофільварецького кладовищаПам'ятний знак жертвам репресій було за великого зібрання народу відкрито 8 грудня 1989 року.
Шевченкові Тарасу, скульптурна композиція2000перед Кам'янець-Подільським міським Будинком культури (вул. Шевченка, буд. 20).ThumbПам'ятник-погруддя великому українському поету й мислителю Тарасу Григоровичу Шевченку був встановлений у 2000 році. Автор пам'ятника — відомий український хмельницький скульптор Богдан Мазур.
«Моїм землякам і мертвим, і живим, і ненародженим...», пам'ятний знак1999на вулиці кн. Коріатовичів, 3аНапис біля пам’ятнику кам’янчанам, які загинули в Афганістані.
Героям Чорнобиля пам'ятний знак2011проспект ГрушевськогоНапередодні 25-ї річниці аварії на ЧАЕС біля приміщення Кам’янець-Подільського міського управління МНС відбулось відкриття пам'ятного знаку.
Жертвам Голокосту, пам'ятний знак2015сквер РодиннийThumbМеморіальний комплекс жертвам Голокосту. На території меморіалу жертвам Голокосту відкрили пам’ятник невинно убитих 27-28 серпня 1941 року депортованих з території Угорщини євреїв. Всього за 2 дні нацисти закатували 23 тисячі 600 людей. Серед них були угорські, словацькі, польські та подільські євреї. Один з останніх пам’ятників встановлено урядом Угорщини.
Туристу, скульптурна композиція2013на площі Польський ринок поблизу РатушіThumbПам’ятник зроблений з чорного заліза та має висоту - 2,05 метри. Авторами скульптури є місцеві митці – скульптор Сергій Кляпетура та художник по металу Сергій Кліщ.[5]
Орла, скульптурна композиціявулиці кн. КоріатовичівThumbСкульптура в міському парку.
Джурі, скульптурна композиція2022вулиці кн. КоріатовичівЦе козак-зброєносець, що уособлює силу духу українців, нездоланність та волю до перемоги, позаду пам'ятника стела «Міста-герої України». У руках джура тримає прапор як символ боротьби за незалежність крізь століття. Пам’ятник викуваний із чорного заліза. Творці пам’ятника – скульптор Сергій Кляпетура, художник по металу Роман Кліщ.[6]
Меморіальний комплекс у сквері «Героїв»2022сквер ГероївThumbМеморіальний комплекс.
В'ячеславу Чорновілу, пам'ятний знак2015на стіні міського Будинку культуриThumbМеморіальна дошка українському політику, громадському діячу, Герою України, співініціатору Акту проголошення Незалежності України. Саме біля міського Будинку культури 25 серпня 1991 року В’ячеслав Чорновіл виступав перед громадою та сказав відому в місті фразу: «Вітаю вас, кам’янчани. Тепер ми маємо свою державу».
Воїнам часів Другої світової війни, пам'ятний знакна території Руськофільварецького кладовищаМайже кожен радянський пам’ятник Другої світової війни — це монументальна пропаганда Радянського союзу. Тому такі об'єкти мають бути переосмислені та змінені, прибрано: «серпи», «молоти», «радянська батьківщина», «41-й рік» і скульптура червоноармійця. Але збережено відомості про загиблих.(потребує демонтажу)
Полеглим воїнам міста в часи Другої світової війни, скульптурна композиціяу сквері Васильєва на вулиці ШевченкаМайже кожен радянський пам’ятник Другої світової війни — це монументальна пропаганда Радянського союзу. Тому такі об'єкти мають бути переосмислені та змінені, прибрано: «серпи», «молоти», «радянська батьківщина», «41-й рік» і скульптура червоноармійця. Але збережено відомості про загиблих та перенесені на цвинтар.(потребує часткового демонтажу та перенесення на цвинтар)
на могилі М. С. Смирнова, пам'ятник-обеліску скверику на Соборній вулиціThumbПам'ятник-обеліск на могилі полковника М. С. Смирнова, який загинув під час захоплення Кам'янця-Подільського. Радянська влада спеціально робила поховання не на цвинтарях, а в центрах тих чи інших населених пунктів, як маркер окупації. Ставили там пам'ятники, щоб показати, що ось, це ваші герої — НКВДисти, чекісти, борці за владу Рад, червоноармійці. Це ті, кому має поклонятися середньостатистичний громадянин СРСР.(потребує перенесення на кладовище)
Демонтовані пам'ятники Кам'янця-Подільського:
Назва Рік встановлення Розташування Фото Короткі відомості
Танкістам (Радянським танкістам)1948у скверіДемонтовано
Синам пролетаріату, які загинули в боротьбі за Владу Рад, обеліск1922на вулиці ШевченкаДемонтовано
Заплановані пам'ятники Кам'янця-Подільського:
Назва Рік встановлення Розташування Фото Короткі відомості
«Присяга 1919» заплановано спорудитиу сквері поблизу майдану ВідродженняThumbПам’ятник «Присязі на вірність УНР» та утвердження статусу міста Кам’янця-Подільського як важливого свідомісного форпосту у боротьбі за незалежність Української держави. 14 жовтня 1919 року у Кам’янці-Подільському біля майдану Відродження відбулася урочиста присяга Директорії, уряду, чиновників і війська на вірність Українській Народній Республіці. Церемонію і парад відвідали представники польської та румунської урядових місій. Українська армія тоді нараховувала 80 тис. осіб. Ініціаторами проекту виступають: Вячеслав Полятинчук, Анатолій Паладійчук та Дмитро Бабюк.[7]
Павільйон до Свята Присяги УНР заплановано спорудитипівденно-західний кут майдану ВідродженняThumbВідтворення павільйону на майдані Відродження, який був створений до Свята Присяги УНР. Великий павільйон був весь викладений килимами, оббитий матерією та оздоблений українськими гербами та прапорами. Біля павільйону була поставлена почесна варта з прапором.[8]
Акту Злуки УНР і ЗУНРзаплановано спорудитина площі Вірменський ринокThumbПам’ятник Акту Злуки УНР і ЗУНР. На площі Вірменський ринок у 1919 році відбувся мітинг на честь взяття з’єднаними арміям ЗУНР та УНР Києва. Тут часи Директорії розміщувалися Міністерство внутрішніх справ і Міністерство галицьких справ.[9]
Князям Коріатовичам, скульптурна композиціязаплановано спорудитипоблизу Новопланівського мостуThumbПам’ятник литовсько-руським князям Коріятовичам, які правили на Поділлі та Закарпатті у XIV столітті. Проєкт задумувався у співфінансуванні з литовською стороною.[10]
Петлюрі Симону, скульптурна композиціязаплановано спорудитимісті Кам'янець-ПодільськийThumbКам'янці довго йде боротьба навколо спорудження пам'ятника Симону Петлюрі та має місцеву політичну конотацію. 2 липня 2004 року, у розпал передвиборчої президентської кампанії голова міської організації Спілки архітекторів Василь Пекло у місцевій газеті «Кам'янець-Подільський вісник» висловив ідею встановити у місті пам'ятники Симону Петлюрі та Івану Огієнку. Вочевидь, не без політичного підтексту — поставити міську владу перед незручним вибором між кандидатами у Президенти Януковичем (який явно не симпатизував Петлюрі) та Ющенком (як національно орієнтований політик міг підтримати таку ініціативу). Архітектора підтримали ряд міських політичних організацій. Питання винесли на сесію міської ради. А депутати відмовили. У 2009 році з такою ж пропозицією виступила місцевий осередок партії Свобода. Топонімічна комісія підтримала ідею. Однак, подальша бюрократія унеможливила появу пам'ятника Симонові Петлюрі у Кам'янці-Подільському. Було становлено пам'ятну дошку, а спроби вшанувати Петлюру постаментом у місті тривають до тепер.[11]
Огієнку Івану, скульптурна композиціязаплановано спорудитимісті Кам'янець-ПодільськийThumbОдна з найважливіших персон пов'язаних зі Кам'янець-Подільським є Іван Огієнко. Виплекане ним у найскладніших умовах 1918—1920 рр. дитя — Кам'янець-Подільський державний український університет — стало першим на Поділлі вогнищем української освіти, науки, культури. Обидва нинішні університети, що діють у місті, — Кам'янець-Подільський державний університет і Подільський державний аграрно-технічний університет — виводять свій родовід від Огієнкового дітища. Якщо сьогодні Кам'янець-Подільський з повним правом називають університетським містом, то першочергова заслуга в цьому одного з фундаторів і першого ректора Кам'янець-Подільського державного українського університету Івана Огієнка. Було становлено пам'ятну дошку, а спроби вшанувати Івана Огієнка постаментом у місті тривають до тепер.
Данилу Галицькому (Романовичу), скульптурна композиціязаплановано спорудитимісті Кам'янець-ПодільськийThumbКороль Русі, Князь галицький та володимирський. Саме за часів князювання Данила Романовича, а згодом його нащадків, Кам'янець формується як ранньофеодальне місто з чітким розмежуванням ремесла та землеробства і розвинутою торгівлею. У таких скульптурних композиціях переважають монументи з конем.
Михайлу Грушевському, скульптурна композиціязаплановано спорудитимісті Кам'янець-ПодільськийThumbУкраїнський історик, громадський та політичний діяч. Голова Центральної Ради Української Народної Республіки (1917—1918).
Юхиму Сіцінському, скульптурна композиціязаплановано спорудитимісті Кам'янець-ПодільськийThumbУкраїнський історик, археолог і культурно-громадський діяч Поділля, православний священник, член Історичного товариства Нестора-літописця (від 1896), дійсний член НТШ (від 1899) і Українського наукового товариства в Києві (від 1906), Київського товариства охорони пам'ятників старовини та мистецтва.
Пам'ятник Небесній Сотні та Євромайдану, скульптурна композиціязаплановано спорудитимісті Кам'янець-ПодільськийThumbПам'ятник героям Революції гідності та Євромайдану, який заплановано спорудити в місті Кам'янець-Подільський. Найкращим зразком вшанування вважається меморіал пам’яті Героїв Небесної Сотні у Львові розташований на перехресті вулиць Максима Кривоноса та Замкової. З 1 листопада 2016 року до 1 лютого 2017 року відбувався Всеукраїнський відкритий архітектурний конкурс на кращу концепцію облаштування громадського простору. Було подано 25 проектів. Перше місце посів авторський проект творцями якого були Андрій Лесюк, Марія Яструбчак і Христина Пундак. Місце, де мав бути споруджений меморіал узгоджували із родинами загиблих героїв.[12] Також, пам'ятники є в таких містах: Чикаго, Полтаві, Тернополі, Миколаєві, Дерево Свободи Вінниці.
Пам'ятник Помаранчевій революції, скульптурна композиціязаплановано спорудитимісті Кам'янець-ПодільськийThumbПам'ятник мешканцям міста, які брали участь у Помаранчевій Революції, який заплановано спорудити на відкритому архітектурному конкурсі. Подібні пам'ятники є в таких містах: ДрогобичКолона Свободи, Вінниця, Київ.
Remove ads

Див. також

Виноски

Джерела і посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads