Білостоцький Анатолій Юхимович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Білостоцький.

Білосто́цький Анато́лій Юхи́мович (15 вересня 1921, Одеса — 22 липня 1993, Київ) — український скульптор, заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), народний художник УРСР (1974).

Білостоцький Анатолій Юхимович
Народження	15 вересня 1921(1921-09-15)  Одеса, Українська СРР
Смерть	22 липня 1993(1993-07-22) (71 рік)
	Київ, Україна
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР  Україна
Навчання	Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Вчитель	Гайчук-Раздорська Таїсія Іванівна
Діяльність	скульптор
Партія	КПРС
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

Могила Оксани Супрун і Анатолія Білостоцького

Біографія

Народився 1921 року в Одесі. Закінчив Київську художню школу ім. Т. Г. Шевченка (1940)^[1], у вересні того ж року був призваний до Червоної армії. Учасник Вiтчизняно, брав участь у бойових діях у Криму, Карпатах, Чехословаччині. Був нагороджений орденом Вітчизняної війни 2 ступеня (1945), медаллю «За бойові заслуги» (1944)^[2].

Після війни повернувся до Києва, закінчив Київський художній інститут (1952, педагоги — М. Лисенко, К. Єлева, О. Фомін, П. Носко)^[3].

Працював у галузі станкової та монументальної скульптури. З 1951 року брав участь у республіканських та всесоюзних з виставках.

Нагороджений орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня, «Знак Пошани», Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР та медалями^[3]/

Помер 22 липня 1993 року. Похований у Києві на Байковому цвинтарі (ділянка № 33).

Родина

• Батько — Юхим Білостоцький (1893—1961) — український скульптор.
• Дружина — Оксана Супрун (1924—1990) — український скульптор.
• Син — Сергій Білостоцький (1952—2003) — український художник-монументаліст, графік.

Основні твори

• твори, присвячені Тарасові Шевченку:

• «Постать Т. Г. Шевченка» (гіпс, 1948, у співавторстві з О. Супрун, ДМШ)
• «Т. Г. Шевченко» (оргскло, 1948, у співавторстві з В. Бородаєм та О. Супрун, ДМШ)
• бюст Тараса Шевченка на станції метро «Університет» у Києві (оргскло, 1960)
• «Мені тринадцятий минало…» (дерево, 1961)
• пам'ятник Тарасові Шевченку в Одесі (бронза, граніт, 1966, у співавторстві з О. Супрун, архітектор Г. Топуз)

• портрет М. Рильського (1952)
• композиція «Сім'я» (гіпс, тон., 1952, ДМУОМ)
• «Перед боєм. Богдан Хмельницький, Іван Богун, Максим Кривоніс» (бронза, 1954, у співавторстві з О. Супрун, ДМУОМ)
• пам'ятник Іванові Франку в Києві (бронза, граніт, 1956, у співавторстві з О. Супрун, архітектор М. Іванченко)
• монумент «Слава праці» в Дніпродзержинську (1960)
• Пам'ятник Максиму Горькому у Харкові (1980)
• «Війні — ні!» (штучний камінь, 1961)
• портрет бригадира гідромоніторників Київської ГЕС Героя Соціалістичної Праці В. Харитонова (1963)
• «На варті» (метал, склобетон, 1965)
• «Ракетник» (1965)
• "Батьки та сини (склобетон, 1967)
• Пам'ятник В. І. Леніну в Чернігові (1967)
• Пам'ятник В. І. Леніну в Градці Краловому (ЧССР) (1970)
• Пам'ятник працівникам Верстатобудівного заводу ім. Горького в Києві (чавун, 1970)

Зображення

• 
  Пам'ятник Іванові Франку у Києві
• 
  Бюст Тараса Шевченка на станції метро «Університет» у Києві
• 
  Меморіальна дошка Леоніду Первомайському, «Роліт», Київ
• 
  Пам'ятник В. I. Леніну в Чернігові
• 
  Пам'ятник працівникам Верстатобудівного заводу ім. Горького,
• 
  Пам'ятник Максиму Горькому у Харкові
• 
  «Радянським воїнам та воїнам-односельчанам», с. Березівка