Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Панкратова Юлія Вікторівна
російська журналістка З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Юлія Вікторівна Панкратова (нар. 24 березня 1977[2], Москва) — російська журналістка та телеведуча. Працювала ведучою інформаційних програм на НТВ, «Першому каналі» та РЕН ТВ.
Remove ads
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
Народилася 24 березня 1977 року в Москві. У 2000 році закінчила факультет журналістики Московського державного університету імені М. В. Ломоносова[3], захистила диплом на тему «Проблеми телевізійної критики в ЗМІ».
Під час навчання працювала у багатьох ЗМІ, писала статті до місцевих газет, вела ранкове шоу на радіо «Станція 106,8 FM», працювала над злісними статтями про телебачення в журналі «Мистецтво кіно»[4]. З багатьма героями її робіт співпрацювала в майбутньому, ретельно приховуючи те, що колись про них писала[5].
В 1999 році прийшла до телекомпанії «НТВ». Була редактором-міжнародником[6], працювала у програмах «Ранок на НТВ» і «Сьогодні» з Петром Марченко[7]. Була кореспондентом служби інформації про моду в програмі «Намедні» з Леонідом Парфьоновим[8]. Також готувала репортажі для програм «Сьогодні» та «Країна і світ».
Працювала кореспондентом у день теракту на станції метро «Ризька» 31 серпня 2004 року — Юлія Панкратова разом зі своєю знімальною групою випадково опинилася неподалік від місця подій[9][10] і стала першим кореспондентом, хто повідомив про надзвичайну подію[7].
З вересня 2004 року працювала ведучою програми «Країна і світ» разом з Антоном Хрековим, змінивши Юлію Бордовських[11].
З січня по грудень 2005 року[12] — ведуча інформаційних випусків програми «Сьогодні» (випуски о 22:00, з вересня 2005 року — о 19:00 та 22:00) разом з Антоном Хрековим[13]. У грудні 2005 року Юлія Панкратова була замінена у вечірньому ефірі на Ольгу Бєлову з пропозицією повернутися до кореспондентської роботі[12]. Через деякий час, в січні 2006 року Панкратова вирішила піти з «НТВ»[14].
З лютого 2006 року почала вести ранкові випуски новин на «Першому каналі»[15]. Потім стала ведучою «Новин» о 12:00, 15:00[16] і 18:00 по черзі з Дмитром Борисовим. Іноді заміняла ведучих програми «Час»[17][18], в тому числі і в літній період. У жовтні 2006 року працювала модератором телефонних дзвінків у програмі «Пряма лінія з Путіним»[19]. 9 травня 2008 року в парі з Дмитром Борисовим коментувала в прямому ефірі трансляцію святкового параду на Червоній площі на «Першому каналі»[20][21].
Записувала інтерв'ю з Міккі Рурком, яке вийшло 10 березня 2009 року в рамках ефіру програми «Час»[22], завдяки чому отримала особливу популярність[23][24].
З 29 серпня 2011[25] по 27 липня 2013 років вела «Вечірні новини» на «Першому каналі», чергуючись в ефірі з Дмитром Борисовим[26][27]. Пішла з телеканалу за власним бажанням[28].
2 лютого 2014 року була однією з ведучих телемарафону про патріотизм «Любити Батьківщину» на телеканалі «Дождь»[29][30].
З 11 березня[31] по 24 квітня 2014 року — ведуча інформаційного проекту каналу «РЕН ТВ» «Вільний час» у парі з Олексієм Єгоровим[32].
З листопада 2015 року навчається в Санкт-Петербурзькому державному академічному інституті живопису, скульптури і архітектури імені І. Ю. Рєпіна при Російській академії мистецтв за напрямом «Теорія та історія мистецтв»[33].
З квітня по липень 2017 року — на телеканалі «РБК-ТВ»[34], ведуча програми «Історії дня» (по черзі з Павлом Селіним)[35].
З вересня по грудень 2017 року — на телеканалі «Теперішній Час», автор і ведуча документального циклу сюжетів «Великий Балтійський тур» — про культурні пам'ятки в країнах Балтії — Латвії, Литві та Естонії[2][36].
27 вересня 2017 року разом з сестрою Вітою Тальяною запустила на YouTube канал про світове мистецтво під назвою «ВІН MY ART». Починаючи з 19 квітня 2018 року проект виходить у наскрізному ефірі телеканалу «RTVI»[37].
Remove ads
Фільмографія
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads