Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Кримов Пантелеймон Олександрович
радянський російський актор театру і кіно З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Пантелеймон Олександрович Кримов (нар. 13 лютого 1919, Петроград, РСФРР — пом. 19 червня 1982, Ленінград, РРФСР, СРСР) — радянський російський актор театру і кіно.
Remove ads
Біографія
Узагальнити
Перспектива
Пантелеймон Кримов народився в Петрограді, в сім'ї головного бухгалтера Жовтневої залізниці Олександра Кримова. Навчався в 4-й середній Ленінградській школі, яку закінчив у 1937 році; влітку 1938 року Кримов вступив на історичний факультет Ленінградського державного університету, звідки, після двох років навчання, забрав документи і вступив на акторський факультет Ленінградський театральний інститут. Навчання Кримова в 1941 році перервала німецько-радянська війна. У жовтні 1941 року його мобілізували, воював на Ленінградському фронті, був шофером мостової роти 21-го окремого моторного понтонно-мостового батальйону. Демобілізований у 1945 році, останні роки воював на 2-му Українському фронті. За заслуги в роки війни нагороджений медалями «За оборону Ленінграда» (1943), «За бойові заслуги» (1945), «за взяття Відня» (1945), «За взяття Будапешта» (1945), «за перемогу над Німеччиною» (1945).
Після війни Кримов продовжив навчання в Ленінградському театральному інституті (в майстерні Н. Є. Серебрякова), закінчивши його в 1948 році. Був прийнятий в трупу «Нового театру», на сцені якого нерідко грав головні ролі. У 1949 році покинув Ленінград і недовгий час служив у Дагестанському Російському театрі драми ім. М. Горького. Після повернення в Ленінград в 1950 році був прийнятий в трупу Театру ім. Ленінського комсомолу, де відбулося його знайомство з Георгієм Товстоноговим, який роком раніше очолив театр.
Рік по тому Кримов покинув Театр ім. Ленінського комсомолу і знову став актором «Нового театру», в якому служив до 1956 року, коли був запрошений Товстоноговим до Великого драматичного театру ім О. М. Горького. У БДТ він зіграв, зокрема, вчителя в «Безіменній зірці» М. Себастіана. Був призначений на роль князя Мишкіна в майбутній постановці «Ідіот», однак роль не зіграв — не з'явившись на першу ж репетицію, він був замінений на Інокентія Смоктуновського, для якого ця роль стала трампліном у його кар'єрі. У 1957 році був звільнений з театру за неодноразові порушення дисципліни[1].
З 1958 року Кримов був актором Академічного театру драми ім. О. С. Пушкіна; одна з найбільш пам'ятних його ролей — Олексій Вязьмін у виставі «Все залишається людям» за п'єсою Самуїл Альошина (1959).
У кіно Пантелеймон Кримов дебютував 1957 року в історико-революційній драмі Тамари Родіонової «Степан Кольчугин», де зіграв невелику роль молодого забійника. Активно знімався в 1960-і роки. Серед кращих ролей-Фролов у «Дамі з собачкою», Юхимович в «Лагідний», Бахтюков у фільмі «Хлопчик з ковзанами»), вчитель у «Пригоди зубного лікаря», Лев Казимирович у фільмі «Пічки-лавочки», Сергій Макарович у «Підранок».
Помер актор 19 червня 1982 року в Ленінграді і похований на Південному кладовищі.
Remove ads
Творчість
Фільмографія
- 1957: Степан Кольчугін / Степан Кольчугин — кучерявий забійник
- 1957: Шторм / Шторм — Поклевский
- 1960: Додому / Домой! — Гущин
- 1960: Дама з собачкою / Дама с собачкой — Іванов Олексій Степанович
- 1960: Балтійське небо / Балтийское небо — Ховрін
- 1960: Чужа біда / Чужая беда — Раздобреєв
- 1960: Переможець / Победитель
- 1960: Лагідний / Кроткая — Юхимович
- 1960: І знову ранок / И снова утро — Комар
- 1962: Хлопчик з ковзанами / Мальчик с коньками — Бахтюков
- 1963: Знайомтеся, Балуєв / Знакомьтесь, Балуев — машиніст Пєтухов
- 1964: Хочете — вірте, хочете — ні ... / Хотите — верьте, хотите — нет… — Синіцин
- 1964: Пам'ятай, Каспаре! / Помни, Каспар! — мотоцикліст
- 1965: Пригоди зубного лікаря / Похождения зубного врача — батько Маші, вчитель
- 1965: Перший відвідувач / Первый посетитель — візник
- 1965: На одній планеті / На одной планете — капітан Решетов
- 1966: Крила / Крылья — Павло Гаврилович, директор музею
- 1966: Зося / Зося — Петро Савелійович Махін, рядовий
- 1966: У місті С. / В городе С. — Андрюша
- 1967: Чотири сторінки одного молодого життя / Четыре страницы одной молодой жизни — епізод
- 1967: Тиха Одеса / Тихая Одесса — Генріх Осипович Донатов
- 1967: Сьомий супутник / Седьмой спутник — Бабенко Дмитро Андрійович
- 1967: Пошук / Поиск — інженер управління гірського тресту
- 1967: Особлива думка / Особое мнение — Скурчихин
- 1967: Бунтівна застава / Мятежная застава — робочий
- 1967: Житіє і вознесіння Юрася Братчика / Житие и вознесение Юрася Братчика — однорукий селянин
- 1967: Його звали Роберт / Его звали Роберт — машиніст
- 1968: Клоун і дим / Клоун и дым — клоун
- 1968: Живий труп / Живой труп — офіцер, приятель Федора
- 1969: Дивні люди / Странные люди — Веніамін Захарович Дуліч, вчитель історії
- 1969: Дума
- 1969: Увага, цунамі! / Внимание, цунами! — полковник Семашко
- 1969: Берег юності / Берег юности — епізод
- 1969: Білий флюгер / Белый флюгер — лікар
- 1970: Нічна зміна / Ночная смена — працівник кіноательє
- 1970: Мій добрий тато / Мой добрый папа — старий «Ліверпуль»
- 1971: Хід білої королеви / Ход белой королевы — контр-адмірал
- 1971: П'ятнадцята весна / Пятнадцатая весна — дід Сашка
- 1971: Пристань на тому березі / Пристань на том берегу — батальйонний комісар
- 1971: Червона хуртовина / Красная метель — батько
- 1971: Драма зі старовинного життя / Драма из старинной жизни — режисер дворового театру
- 1971: Телеграма / Телеграмма — клоун (немає в титрах)
- 1972: Така довга, довга дорога... / Такая длинная, длинная дорога… — орденоносець
- 1972: Тютюновий капітан / Табачный капитан — заморський суднобудівник
- 1972: Пічки-лавочки / Печки-лавочки — Лев Казимирович, односельчанин Расторгуєва
- 1972: Коло / Круг — завгосп дядько Гриша (Григорій Тихонович)
- 1972: Зірка в ночі / Звезда в ночи — Верещагін
- 1973: Цемент / Цемент — Івагін, батько Полі та Дмитра
- 1973: Відкрита книга / Открытая книга — камео
- 1973: Виконуючий обов'язки / Исполняющий обязанности — Яковлєв, архітектор майстерні Корабльова
- 1973: А ви кохали коли-небудь? / А вы любили когда-нибудь? — Юрій Миколайович Вдовін, тато Миті
- 1974: Лікаря викликали? / Врача вызывали? — голова товариського суду
- 1975: Агонія / Агония — лакей в ресторані
- 1975: На все життя, що залишилося… / На всю оставшуюся жизнь… — Сухоєдов
- 1976: Підранки / Подранки — Сергій Макарович, вчитель літератури (озвучував Андрій Попов)
- 1977: Відкрита книга / Открытая книга — камео
- 1977: Бухта Радості / Бухта Радости — Потьомкін
- 1978: Сьогодні або ніколи / Сегодня или никогда — вчений, друг Левандовського
- 1978: Стратегія ризику / Стратегия риска — Смоленцев, учитель географії, колишній геолог
- 1979: Сьогодні і завтра / Сегодня и завтра — Пантелеймон Олександрович, знайомий рибалка Кадишева
- 1980: Мій тато — ідеаліст / Мой папа — идеалист — Михалевич
- 1982: Побачення / Свидание — Святослав Савич
Remove ads
Примітка
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads