Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Панченко Наталія Миколаївна
українська громадська діячка та волонтерка З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Наталія Миколаївна Панченко (нар. 27 вересня 1988[1], Тарасівка, Зіньківський район, Полтавська область, Українська РСР) — польсько-українська активістка, лідерка української діаспори в Польщі, правозахисниця, активістка року за версією часопису Wprost[2], продюсерка проєктів «Ukraїner» та «Chernobyl VR Project».[3]
Remove ads
Життєпис
Батько — головний інженер, мати головна бухгалтерка.[1] Здобула магістра та закінчила аспірантуру в Полтавському державному аграрному університеті за спеціальністю «Менеджмент організацій»[3] (2006–2011[3])[джерело?], після чого здобула ступінь магістра з Менеджменту Варшавського університету природничих наук[джерело?]. Одружена, має доньку.[1]
Громадська діяльність
Узагальнити
Перспектива
Була однією з організаторок «Євромайдану у Варшаві», в рамках якого щоденно проводила мирні протести під Посольством України. Їздила разом з іншими активістами на Майдан до Києва, збирала гроші й гуманітарну допомогу для активістів. Від початку війни 2014 року розпочала збір гуманітарної допомоги для Збройних Сил України, добровольців та цивільних.[4]
З 2014 року працювала над звільненням в'язнів кремля та українських полонених з російського полону. Організовувала чисельні акції, зустрічі родин полонених та політв'язнів з політиками, координувала всесвітні інформаційні кампанії з їх звільнення. Причетна до звільнення Надії Савченко, Олега Сенцова, Сашка Кольченка, Романа Сущенка, Геннадія Афанасьєва та інших.[5][6][7]
Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року Наталія Панченко знову очолила польський рух спротиву війні та підтримки України і стала організаторкою антивоєнних протестів у Варшаві.[8][9][10]
У березні 2022 року Панченко організувала блокаду російських та білоруських фур, що вивозили підсанкційні товари з ЄС до Росії.[11] Активісти під супроводом Панченко блокували білорусько-польський та польсько-німецький кордони, вимагаючи від Європейського союзу заборони російським та білоруським фурам перевозити товари в росію. 8 квітня 2022 року в п'ятому пакеті санкцій ЄС проти Росії третім пунктом було виконано вимогу Панченко та її команди — Євросоюз заборонив ввезення та транзит нових вантажів автотранспортом з Росії та Білорусі на територію ЄС.[12][13]
На одній із демонстрацій під німецьким Бундестагом Олафові Шольцу були передані черевички вбитої в Маріуполі дитини разом з листом, в якому йшлося про вимогу до Євросоюзу ввести торгівельне ембарго з Росією та Білоруссю.[14]
Разом зі своєю ініціативою Панченко організовує антивоєнні акції та інформаційні кампанії у Польщі та Європі з метою визнання росії країною-терористкою, посилення санкцій ЄС проти росії, звільнення українських полонених. Координує збір гуманітарної допомоги для України, підтримує збір коштів поляками на байрактари для ЗСУ.[15]
У 2022 році організувала марш подяки полякам за підтримку України, участь у якому взяло 20 тисяч осіб.[16][17]
Remove ads
Відзнаки та нагороди
У 2015 році інформаційно-аналітичне агентство «Global Ukraine News» визнало Наталію Панченко одним з 10 облич української молодіжної діаспори.[18]
У 2019 році стала лавреаткою Волонтерської премії України.[3]
2022 року отримала польську нагороду SheO Awards в категорії «Активістка року».[19][20]
У листопаді 2024 року отримала орден "За заслуги" III ступеня.[21]
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads