Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Парад суверенітетів

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Парад суверенітетів  — серія декларацій про суверенітет різного ступеня республік Радянського Союзу та автономних одиниць у складі республік (автономних республік, автономних областей і автономних округів), що почався у 1988. У деклараціях про суверенітет зазначався пріоритет влади союзних республік на своїй території над центральною владою, що призвело до війни законів між республіками й центром в Кремлі. Цей процес відбувся після ослаблення влади Комуністичної партії Радянського Союзу в результаті політики демократизації та перебудови часів Михайла Горбачова. Попри спроби Горбачова зберегти союз за новим договором у формі Союзу суверенних держав, багато складових незабаром проголосили свою повну незалежність. Процес призвів до часткового розпаду Радянського Союзу.[1]

Також внаслідок параду суверенітетів окремі автономні республіки в складі союзних республік прийняли Декларації про суверенітет, в яких встановлювали пріоритет власного внутрішнього законодавства, ряд автономних областей підвищили свій статус до автономних республік.

Remove ads

Хронологія параду суверенітетів союзних республік СРСР

Узагальнити
Перспектива
Thumb
Розпад СРСР станом на 1992
Thumb
Анімована карта, що показує відновлення незалежності держав та територіальні зміни СРСР в хронологічному порядку

Першою радянською республікою союзного рівня, яка проголосила незалежність, була Естонія (16 листопада 1988 р. Декларація суверенітету Естонії, 30 березня 1990 р.: — Указ про перехід до відновлення естонської державності; 8 травня 1990 р. — Закон про Державні символи, які проголошували незалежність. 20 серпня 1991 був прийнятий Закон про відновлення незалежності Естонії).

Першим підрозділом нижчого рівня, який проголосив незалежність, була Нахічеванська Автономна Радянська Соціалістична Республіка (19 січня 1990 року, хоча Гейдар Алієв, лідер Азербайджанської РСР, що мав коріння в Нахічевані, зумів зберегти Нахічевань у складі Азербайджану.

Масовий рух сецесії послужив наочним історичним та практичним прикладом для різних теорій сецесії.[2][3]

Більше інформації Союзна республіка, Проголошення суверенітету ...
Remove ads

Парад суверенітетів автономних республік РРФСР

Узагальнити
Перспектива
Thumb
карта «параду суверенітетів» в РРФСР- РФ (1990—2000)
Thumb
Національна приналежність глав республік Росії

Формально суб'єкти СРСР, відповідно до союзних та республіканських конституцій, володіли правом сецесії та декларованим державним суверенітетом. Згідно з цим правом із липня 1990 відбувається «парад суверенітетів» автономних республік та автономних областей РРФСР з перетвореннями їх у суверенні республіки. Республіки, на відміну від країв і областей, є національно-державними утвореннями, тобто формою державності народів, приймають власні конституції і мають право визначати свої власні державні мови. До федеративної реформи у 1992, можливість та право виходу зі складу Росії згадувалася в конституціях усіх автономних республік.

Чеченська Республіка Ічкерія не визнала суверенітет Росії, її території та проголосила незалежність 9 червня 1991, а Татарстан почав кроки для створення власної валюти й відмовилися сплачувати податки у федеральний бюджет.

Проголошення суверенітету автономних республік

Більшість автономних республік проголосили себе суверенними республіками та прийняли декларації про власний суверенітет.

Більше інформації Автономна республіка, Проголошеннясуверенітету ...

Підвищення статусу до Автономної республіки

Автономні області підвищили свій статус до автономних республік, та прийняли власні конституції, здобули право визначати свої власні державні мови та формувати окремі національно-державні утворення:

Спроби створення Автономних Республік

Деякі автономні області та регіони здійснили практичні кроки до перетворення в автономні республіки, зокрема

31 березня 1992 року всі керівники автономних республік, за винятком Татарстану та Чеченської Республіки Ічкерія, керуючись Декларацією про державний суверенітет РРФСР та власними деклараціями про державні суверенітети підписали Федеративний договір РФ.

Татарстан

30 серпня 1990 — Верховна Рада Татарської АРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет Татарстану, 21 березня 1992 — відбувся Референдум про суверенітет Татарстану, який підтримало 62 % населення. 30 листопада 1992 — запроваджується Конституція Республіки Татарстан, що оголосила її суверенною державою, почав кроки для створення власної валюти та відмовилися сплачувати податки у федеральний бюджет. Татарстан не підписав Федеративний договір РФ і розпочалися тривалі та конфліктні переговори. В результаті цих переговорів в 1994 був укладений Договір «Про розмежування предметів ведення між органами державної влади РФ і Республіки Татарстан і взаємне делегування повноважень».

У 2017 всупереч рішенням Всесвітнього конгресу татар та всупереч рішенню депутатів Ради Республіки Татарстан, Договір про розмежування повноважень не був продовжений зі сторони РФ.

Чеченська Республіка Ічкерія

9 червня 1991 було проголошено Чеченську Республіку Ічкерію. 13 березня 1992 Чеченська Республіка Ічкерія здобула міжнародне визнання президента Грузії Звіада Гамсахурдії.[4]

В результаті першої російсько-чеченської війни (1994—1996) та другої російсько-чеченської війни (1999—2000) Чеченська Республіка Ічкерія була окупована, Президентів ЧРІ та головних лідерів Ічкерії було вбито, населення зазнало геноциду та масштабних російських воєнних злочинів.

Уряд талібів в Афганістані у 2000 році визнав незалежність Ічкерії, а в Кабулі було відкрито ічкерійське посольство.[5]

18 жовтня 2022 депутати Верховної Ради України визнали Ічкерію тимчасово окупованою Росією і засудили геноцид чеченського народу[6]

у 2023 Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький запропонував визнати суверенітет Ічкерії[7]

Remove ads

Див. також

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads