Пауль Бріль

Пауль Бріль (нід. Paul Bril; бл. 1554 — 7 жовтня, 1626, Рим) — фламандський художник-пейзажист і гравер зламу XVI–XVII ст. Перший керівник Гільдії святого Луки в Римі, що не був італійцем.

Пауль Бріль
нід. Paul Bril
Пауль Бріль, «Автопортрет з лютнею», бл. 1600 р., Художня школа дизайна Род Айленда
При народженні	Paul Bril
Народження	1554(1554) Антверпен
Смерть	7 жовтня 1626(1626-10-07)
	Рим
Національність	фламандець
Країна	Фландрія (Бельгія), Папська держава, Рим
Жанр	сцени полювань, анімалістичний жанр, пейзажі
Діяльність	художник, рисувальник, художник-гравер
Напрямок	раннє бароко, реалізм
Роки творчості	1675 — 1626
Покровитель	римські папи Григорій ХІІІ, Сикст V
Твори	сцени полювань, анімалістичні сцени. пейзажі
Батько	Matthijs Bril the Elderd
Брати, сестри	Matthijs Bril the Youngerd[1]
Роботи в колекції	Музей Бойманса - ван Бенінгена, Штедель, Міннеаполіський інститут мистецтва, Музей Прадо, Художній інститут Чикаго, Оклендська галерея мистецтвd, Фінська національна галерея, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Палац витончених мистецтв[2], Музей мистецтв Філадельфії, Королівський музей витончених мистецтв[3], Музей Грунінгеd, Museum Goudad, Noordbrabants Museumd, Національні галереї Шотландіїd, National Museum of Fine Arts of Algiersd, Рейксмузей, Мауріцгейс, Художній музей Волтерс, Художній музей, Музей образотворчих мистецтв (Бордо), Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Художня галерея Нового Південного Уельсу, Державний музей мистецтв, Берлінська картинна галерея, Ермітаж, Державні художні зібрання Дрездена, Національна галерея, Музей мистецтв Індіанаполіса, Музей історії мистецтв, Художня галерея Південної Австралії, Баварські державні колекції картин, Rijksmuseum Twenthed, Музей Фіцвільяма, Словацька національна галерея, Національний музей мистецтва, архітектури і дизайну, Rhode Island School of Design Museumd, Художній музей Сієтла, Вустерський музей мистецтв, Рінглінг музей, Королівські музеї витончених мистецтв[4], Michael C. Carlos Museumd[5], Ackland Art Museumd[6], Royal Collections of the Netherlandsd[7], Музей фюрера, Staatliches Museum Schwerind, Боннефантенмузеумd, Musée national du Château de Fontainebleaud, Musée Denys-Puechd, Галерея Уффіці, Landesmuseum Hannoverd, Королівський замок на Вавелі, Петвет-Хаус, Епслі-хаус, Southampton City Art Galleryd, Ашмолеан музей, Будинок Рубенса, Національна галерея, Пінакотека Амброзіана, Musea Brugged[8], Cartwright Hall Art Galleryd, Temple Newsamd, Weston Parkd, Lotherton Halld, Glasgow Museums Resource Centred і Portsmouth Museums and Visitor Servicesd
Пауль Бріль у Вікісховищі

Життєпис, рані роки

Точної дати народження художника не збережено. Залишається невдомим і місце його народження. Враховуючи, що батько мешкав у містах Бреда і в Антверпені, обидва міста позначають як міста його народження. Батько (Маттіс Бріль старший) і його старший брат (Маттіс Бріль молодший) були художниками. Батько помер рано, тому Пауль отримав первісні художні навички від брата та в майстерні антверпенського художника Дамьєна Вортельманса.

Життя в Римі

Приблизно у 1575 році в Рим прибув його старший брат Маттіс. Він працював над створенням декоративних фресок в Апостольському палаці у Ватикані. Близько 1582 року до брата в Римі приєднався і Пауль Бріль. Маттіс Бріль помер 1583 року молодим і Пауль почав виживати в папській столиці самотужки. Рятували велика обдарованість і незвична для римлян стилістика: техніки (фреска, олійний живопис) були італійськими, пейзажі і їх інтерпретації — незвичними.

Маньєристичні корені мистецтва Бріля

Пауль Бріль. Декоративні фрески з пейзажем в люнеті, фреска, до 1612 р. Палац Паллавічіні-Роспільозі, Рим.

Пауль Бріль пройшов непогану школу в Антверпені, що був одним із центрів Північного маньєризму. Твори раннього і середнього періодів творчості Бріля демонструють маньєристичні настанови розподілу перспективи в картині на три плани і навіть панування в пейзажах зеленуватих і блакитних відтінків. Італійські майстри довго не розробляли пейзажний жанр або вдавались до нього, розглядаючи як маловажливий додаток до портретів чи сюжетних композицій, де пейзаж не головував і бував нереалістичним. Так, пейзажі не створював той же Караваджо, молодший сучасник Пауля Бріля, що працював в Римі в ті ж роки, що і Бріль.

Навпаки, пейзажі ретельно розробляли митці північних країн, особливо представники німецьких князівств (Альбрехт Альтдорфер, дунайська школа і її митці, малюнки Альбрехта Дюрера) і окремих провінцій в Нідерландах (Йоахим Патінір, Пітер Брейгель старший, Лукас ван Фалькенборх). Для цих майстрів природа була ще одним творінням верховного християнського Бога, рівним чи більшим за людину. У італійців головувала людина у всій її неповторній індивідуальності. Таким чином, Пауль Бріль займав порожню лакуну в бароковому мистецтві Рима і практично не мав серйозних конкурентів, бо він працював незвично і так, як не працювали італійці. Пауль Бріль створював монументальні пейзажні композиції з поодиноким стафажем на стінах палаців, де італійці подали б натовп з фігурами і конями і двома тонкими деревцями.

Аби якось пов'язувати власні пейзажі з офіційною доктриною «Величної манери», Пауль Бріль подавав стафаж зі знаковими для італійців сценами зі священної історії або популярної міфології («Пейзаж з каяттям Св. Єроніма», «Пейзаж з Діаною та її німфами на полюванні», «Фантазійний пейзаж з викраденням Ганімеда орлом Зевса»). Цим же шляхом підуть і римський пейзажист Клод Лоррен і навіть Ніколя Пуссен, французи за походженням (пейзаж «Агар в пустелі і янгол в небі»). Але чим далі, тим більше пейзажі Бріля набували рис реалізму («Панорамний краєвид Браччіано», Художня галерея Південної Австралії).

Покровителі і вельможні замовники

Фламандця, що натуралізувався в Римі, помітили і залучили до декоративних робіт у Ватикані. Згодом покровителями художника стануть папи римські Григорій ХІІІ, Сикст V. Твори митця в бурхливій атмосфері барокового Рима користуються попитом і серед його замовників опинились найвпливовіші римські і герцогські родини — Боргезе, Колонна, Барберіні, Маттеї, Федеріко Борромео з Мілана, кардинал Карло де Медічі, герцог Фердинандо Гонзага з Мантуї.

Адміністративна кар'єра

Слухняний католик і художник Пауль Бріль став непоганим слугою папського престолу. 1621 року він отримав посаду керівника римської гільдії Св. Луки, і став першим, хто обійняв цю посаду як неіталієць за походженням. Серед його учнів були —

• Бальтазар Ловерс

• Агостіно Тассі
• Пітер Спірінкс
• Корнеліс Врум
• Луїджі Карбоні
• Бальтазар Лаурі (Бальтазар Лауверс Balthasar Lauwers)
• Віллем ван Ньюланд молодший
• син Кіріак Бріль та інші.

Пауль Бріль помер в Римі в жовтні 1626 року.

Вибрані твори

«Панорамний краєвид Браччіано», Художня галерея Південної Австралії, Аделаїда

• «Автопортрет з лютнею»
• «Пейзаж з каяттям Св. Єроніма», Мауріцхейс, Гаага
• «Пейзаж з горами», Ермітаж, Санкт-Петербург
• «Морський порт», Ермітаж, Санкт-Петербург
• «Краэвид Кампаньї», Ермітаж, Санкт-Петербург
• «Пейзаж з храмом Сивілли»
• «Фантазійний пейзаж з викраденням Ганімеда орлом Зевса»
• «Пейзаж з полюванням на оленя», Лувр, Париж
• «Пейзаж з середньовічним замком на скелі Сінібальда»
• «Гірський пейзаж з мостом і мисливцями», Музей Вальрафа-Ріхарца, Кельн
• «Пейзаж з морським узбережжям», Музей Вальрафа-Ріхарца, Кельн
• «Фантазійний пейзаж з руїнами базиліки імператора Адріана»
• «Пейзаж з Діаною та її німфами на полюванні», Лувр, Париж
• «Пейзаж з двома пастухами», Антверпен
• «Панорамний краєвид Браччіано», Художня галерея Південної Австралії, Аделаїда
• «Пейзаж з монастирем у провінції», Парма

Графіка Пауля Бріля

• 
  «Ставок в лісі», до 1600 р., Королівські музеї витончених мистецтв (Брюссель)
• 
  «Порт», гравюра за малюнком Пауля Бріля Віллема ван Ньюланда, бл. 1610 р.
• 
  «На водопої», гравюра за малюнком Пауля Бріля

Галерея

Пауль Бріль. «Середньовічний замок на скелі Сінібальда», 1601 р., Національна галерея старовинного мистецтва (Рим)

«Пейзаж з поруйнованим храмом Сивілли у Тіволі», бл. 1600 р., Бордо

• 
  «Пейзаж з мисливцями»
• 
  «Пейзаж з пастухами і подорожніми», 1580
• 
  «Пейзаж з каяттям Св.Єроніма», 1592, Мауріцхейс, Гаага
• 
  «Пейзаж з болотом», 1592, Пінакотека Амброзіана
• 
  «Пейзаж з монастирем в провінції», 1598, Парма
• 
  «Пейзаж з руїнами базиліки імператора Адріана» , 1660,
• 
  «Фантазійний пейзаж з Меркурієм і Аргусом», 1606, Галерея Сабауда, Турин.
• 
  «Порт і гори біля моря», 1620, Берлін

Див. також

• Антверпенська школа
• Північний маньєризм
• Фламандське бароко
• Фреска
• Пейзаж
• Караваджизм
• Живопис бароко
• Товариство «Перелітні птахи»