Пелопоннеська війна

Пелопоннеська війна (дав.-гр. Πόλεμος τῶν Πελοποννησίων, трансліт. Pólemos tō̃n Peloponnēsíōn; 431 до н. е. — 404 до н. е.) — військовий конфлікт у Стародавній Греції, у якому брали участь Делоський союз на чолі з Афінами з одного боку і Пелопоннеський союз під проводом Спарти — з іншого.

Пелопоннеська війна
Карта Греції до початку війни Карта Греції до початку війни
Дата: 431 до н. е. – 25 квітня 404 до н. е. Місце: Греція, Мала Азія, Сицилія Результат: перемога Пелопоннеського союзу Територіальні зміни: розпад Делосського союзу
Сторони
Делосський союз (на чолі з Афінами)	Пелопоннеський союз (на чолі зі Спартою)
Командувачі
Перікл Клеон Нікій Алківіад Демосфен	Архідам II Брасид Лісандр Алківіад
Втрати
більше 4 130 вбитих	більше 2 256 вбитих

Між Афінами та Спартою давно існували протиріччя. Неабиякою мірою вони були зумовлені різним політичним устроєм країн. Афіни були демократією, тоді як у Спарті влада перебувала в руках олігархії. У полісах, що входили з ними в союз, обидві сторони намагалися утвердити аналогічний власний державний устрій. Політичні протиріччя посилювалися різницею у походження: афіняни (як і більшість їх союзників) були іонійцями, тоді як спартанці і, своєю чергою, їхні союзники — переважно дорійцями.

Традиційно Пелопоннеська війна ділиться істориками на два періоди. У період Архідамової війни спартанці здійснювали регулярні вторгнення до Аттики, тоді як Афіни використовували свою перевагу на морі для рейдів узбережжями Пелопоннесу й придушення будь-яких ознак невдоволення у своїй державі. Цей період закінчився 421 року до н. е. з підписанням Нікіївського миру. Договір, однак, незабаром був порушений і відновилися сутички в Пелопоннесі. У 415 році до н. е. Афіни відправили експедиційні сили до Сицилії для атаки Сіракуз. Атака закінчилася нищівною поразкою афінян; експедиційні сили були повністю знищені. Це призвело до заключної фази війни, яку зазвичай називають Декелейською, або Іонійською війною. У її ході Спарта, отримавши значну підтримку від Персії, збудувала значний флот. Це дозволило їй надати допомогу в Егейському морі та в Іонії залежним від Афін державам-членам Делоського морського союзу, які побажали вийти з нього (Хіосу, Мілету, Евбеї та ін.), підриваючи міць Афінської держави й остаточно позбавляючи Афіни та їхніх союзників, що залишилися, переваги на морі. Знищення афінського флоту в морській битві при Егоспотамах (405 р. до н. е.) не залишило афінянам шансів на продовження війни, і наступного року Афіни здалися.