Пембролізумаб

Пембролізумаб (англ. Pembrolizumab, лат. Pembrolizumabum) — синтетичний препарат, який є гуманізованим (від миші^[1]) моноклональним антитілом до рецептора запрограмованої клітинної смерті PD-1^[2][3], який застосовується внутрішньовенно.^[4][5] Пембролізумаб уперше розроблений у лабораторії компанії «Organon» групою учених, до якої входили Грегорі Карвен, Ганс ван Еененнаам та Джон Дулос, у 2006 році. Пізніше компанія «Organon» увійшла до складу компанії «Schering-Plough», яка в свою чергу стала частиною корпорації «Merck & Co.»^[6], яка отримала права на препарат та схвалення від FDA для клінічного використання препарату під торговою маркою «Кітруда».^[7] Входить до переліку життєво необхідних лікарських засобів ВООЗ для лікування меланоми шкіри^[8].

Пембролізумаб
Систематизована назва за IUPAC
гуманізовані IgG4 моноклональні антитіла до PD-1
Класифікація
ATC-код	L01XC18
PubChem	254741536
CAS	1374853-91-4
DrugBank
Хімічна структура
Формула	C6534H10004N1716O2036S46
Мол. маса	146000 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність	100% (в/в)
Метаболізм	НД
Період напіввиведення	25—26 діб
Екскреція	НД
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата	КІТРУДА®, «МСД Ірландія»/«Шерінг-Плау Лабо Н.В.»,Ірландія/Бельгія UA/15484/01/01 21.09.2016-21/09/2021

Фармакологічні властивості

Пембролізумаб — синтетичний лікарський препарат, який є гуманізованим (від миші) моноклональним антитілом до рецептора запрограмованої клітинної смерті PD-1.^[9][10] Механізм дії препарату полягає у зв'язуванні із рецептором запрограмованої клітинної смерті PD-1, який може продукуватися клітинами злоякісної пухлини, що спричинює блокування його зв'язування з лігандами PD-L1 і PD-L2. Наслідком цього є реактивація специфічних до злоякісної пухлини цитотоксичних T-лімфоцитів, що призводить до реактивації протипухлинного імунітету, а в подальшому до лізису пухлини.^[3][2] Пембролізумаб також має здатність впливати на пухлини із біомаркерами високої мікросателітної нестабільності або дефіцитом корекції неспарених основ.^[7][11] Пембролізумаб застосовується для лікування різних злоякісних пухлин із експресією PD-L1: неоперабельної або метастатичної меланоми, розповсюдженого недрібноклітинного раку легень^[4][5], раку сечового міхура, раку шлунку, раку голови та шиї.^[12] Проводяться клінічні дослідження можливості застосування пембролізумаба при інших видах раку^[10], зокрема застосування пембролізумаба у комбінації з інгібітором тирозинкінази ленватинібом визнано FDA «проривом року» в лікуванні прогресуючого та/або метастатичного раку нирки.^[13] Пембролізумаб став також першим препаратом, схваленим FDA для лікування злоякісних пухлин будь-якої локалізації, які мають біомаркери високої мікросателітної нестабільності або дефіцитом корекції неспарених основ.^[7][11] При застосуванні пембролізумабу частота побічних ефектів була нижчою, ніж при застосуванні інших подібних препаратів, зокрема іпілімумабу, переважна більшість із побічних явищ при застосуванні пембролізумабу були легкого або середнього ступеня важкості.^[3]

Фармакокінетика

Пембролізумаб швидко розподіляється в організмі після внутрішньовенної ін'єкції, максимальна концентація досягається до кінця введення препарату. Біодоступність препарату становить 100 %. Метаболізм та шляхи виведення пембролізумабу з організму не визначені. Період напіввиведення препарату з організму становить у середньому 25—26 діб, і цей час не змінюється при печінковій та нирковій недостатності, а також у хворих різних вікових груп.^[4][5][1]

Показання до застосування

Пембролізумаб застосовують для лікування неоперабельної або метастатичної меланоми та розповсюдженого недрібноклітинного раку легень із експресією PD-1.^[4][5]

Побічна дія

При застосуванні пембролізумабу побічні ефекти спостерігаються рідше, ніж при застосуванні інших подібних препаратів, і переважна більшість із побічних явищ при застосуванні пембролізумабу були легкого або середнього ступеня важкості.^[3] Найчастішими побічними ефектами препарату є підвищена втомлюваність, свербіж шкіри, діарея або запор, нудота, зниження апетиту, гарячка, кашель, задишка, біль у м'язах.^[7] Іншими побічними ефектами препарату є^[4][5]:

• Алергічні реакції та з боку шкірних покривів — шкірний висип, синдром Стівенса-Джонсона, вітиліго, алопеція, сухість шкіри, екзема, дерматит, вузлувата еритема, синдром Лаєлла.
• З боку травної системи — блювання, біль у животі, гепатит, коліт, панкреатит, перфорація тонкої кишки.
• З боку нервової системи — головний біль, запаморочення, порушення смаку, безсоння, епілепсія, периферичні нейропатії, синдром Гієна — Барре, сухість в очах, увеїт.
• З боку серцево-судинної системи — артеріальна гіпертензія, міокардит.
• З боку дихальної системи — пневмоніт.
• З боку сечостатевої системи — нефрит.
• З боку опорно-рухового апарату — артралгії, міозит, біль у кінцівках, артрит, тендовагініт.
• З боку ендокринної системи — гіпертиреоз, гіпотиреоз, тиреоїдит, гіпофізит, цукровий діабет.
• Зміни в лабораторних аналізах — анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, лімфопенія, еозинофілія, підвищення активності ферментів печінки, підвищення рівня білірубіну в крові, підвищення рівня сечовини і креатиніну в крові, гіперглікемія, гіпокальціємія, гіпокаліємія, гіпонатріємія.

Протипоказання

Пембролізумаб протипоказаний при застосуванні при підвищеній чутливості до препарату, у віці до 18 років, при вагітності та годуванні грудьми, при важкій печінковій або нирковій недостатності.^[4][5]

Форми випуску

Пембролізумаб випускається у вигляді концентрату для приготування розчину для інфузій у флаконах по 4 мл із вмістом діючої речовини 25 мг/мл.^[14][4]

Інше

У 2024 році пембролізумаб став лідером продажів у США з виручкою близько $29,5 мільярдів. ^[15]

Див. також

• Атезолізумаб