Пенка Цанева-Бленика

Бленика (справжнє ім'я та прізвище — Пенка Денева Цанева болг. Пенка Цанева-Бленика); нар. 8 лютого 1899(18990208), м. Тутракан (нині Сілістринської області, Болгарії — пом. 19 грудня 1978, Софія) — болгарська письменниця і перекладачка. Членкиня Спілки болгарських письменників.

Пенка Цанева-Бленика
Народилася	8 лютого 1899(1899-02-08)[1]  Тутракан, Силістринська область, Болгарія
Померла	19 грудня 1978(1978-12-19) (79 років)  Софія, Народна Республіка Болгарія
Країна	Болгарія
Діяльність	перекладачка, поетеса, письменниця, редакторка
Сфера роботи	творче та професійне письмоd[1], поезія[1], редагування[1] і перекладацтво[d][1]
Alma mater	Faculty of History of the Sofia Universityd
Знання мов	болгарська[1], чеська[1], сербська[1] і російська[1]
Мова творів	болгарська
Роки активності	з 1932
Жанр	проза
У шлюбі з	Georgi Tsanevd
Діти	Q21064748? і Milena Tsanevad

Біографія

Закінчила факультет слов'янської філології Софійського університету (1925).

В студентські роки стала публікувати свої перші вірші в журналі «Рівність» («Равенство»; 1919, 1920). Пізніше співпрацювала з часописами «Вестник на жената», «ЛИК», «Литературен час», «Съвременник», «Изкуство и критика», «Литературен фронт», «Жената днес», «Септември».

У 1937—1946 роках працювала вчителем болгарської мови в Софії, редактором журналу «Жената днес».

Авторка книг «Брегове» (1932), «Білий птах» (1937), «Срібні руки» (1943), «На пост» (1952), «Лірика» (1960), «Дорога до зірок. Ліричний вірш» (1964), «Роздуми. Вибрані вірші» (1976), «Вибрані вірші» (1979), «Край білого Дунаю. Спогади» (1987), «Вибрані переклади» (1990).

Займалася перекладом болгарською мовою творів українських, чеських, словацьких, сербських, хорватських, польських та російських поетів.

Особливе місце в її діяльності займають переклади О. С. Пушкіна, М. Ю. Лермонтова, А. Міцкевича, Ї. Волькера, Д. Тадияновича, Д. Максимович та інших.

Чоловік — літературознавець, історик літератури й критик, академік Георгі Цанєв.