Пентландит

Пентландит (рос. пентландит; англ. pentlandite; нім. Pentlandit m) — мінерал класу сульфідів, сульфід заліза і нікелю координаційної будови.

Пентландит
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура	Pn[2]
Хімічна формула	(Ni,Fe)₉S₈
Клас мінералу	сульфіди
Nickel-Strunz 10	2.BB.15[3]
Ідентифікація
Колір	ясно-бронзово-жовтий, бронзово-жовтий
Сингонія	кубічна сингонія
Спайність	недосконала
Злам	раковистий
Твердість	3,5-4,0
Блиск	металічний
Прозорість	непрозорий
Колір риси	світлий, бронзово-коричневий
Густина	4,8 ± 0,2 г/см³
Інші характеристики
Названо на честь	Джозеф Барклай Пентланд
Пентландит у Вікісховищі

Синоніми: залізонікелевий колчедан, нікопірит, фольгерит, лілехамерит.

Етимологія та історія

Пентландит був названий на честь його першовідкривача, Джозефа Барклая Пентланда (1797–1873), ірландського вченого-натураліста та географа. Альтернативна назва залізо-нікелевий пірит походить від високого вмісту заліза та нікелю в мінералі.

Пентландит вперше був виявлений у 1856 році в шахті Крейнюр поблизу Інверарея в шотландському регіоні Стратклайд та поблизу Еспедалена в Сьор-Фроні, Норвегія, і описаний французьким геологом та мінералогом Армандом Дюфренуа (1792-1857).

Загальний опис

Хімічна формула: (Fe, Ni)₉S₈. Містить (%): Fe — 32,55; Ni — 34,22; S — 33,23; ізоморфні домішки Со (1,4-1,6 %).

Сингонія кубічна.

Пентландит звичайно утворює суцільні скупчення та тонкозернисті агрегати. У вигляді добрих кристалів не зустрічається.

Колір яснобронзовожовтий, бронзовожовтий. Колір риси світлий, бронзовокоричневий. Густина 4,6-5,0. Блиск металічний. Непрозорий. Спайність недосконала. Є окремість по (111). Злам'' раковистий. Крихкий. Твердість 3,5-4,0. Питома вага 4,5 — 5,0. Добрий провідник електрики. Магнітних властивостей не має. Під мікроскопом у полірованих шліфах ізотропний.

Пентландит одержується також штучно сплавлюванням Fe, Ni, S у графітовому тиглі з повторним додаванням S.

Типовий матеріал: Музей природничої історії, Лондон, Англія, 26622–26223.

Утворення та місцезнаходження

Пентландит зазвичай утворюється в рідких магматичних відкладеннях в ультраосновних породах. Його найважливішим партнером у парагенезисі є піротин, з яким він часто тісно переплітається. Це спричинено розпадом твердої фази розчину пентландиту та піротину при охолодженні нижче 610 °C, внаслідок чого характерні, полум'яноподібні сегрегаційні тіла пентландиту утворюються всередині піротину або розташовані на межах зерен піротину. Цей агрегат зрощення також відомий як нікелевий пірит.^[4] Інші супутні мінерали включають халькопірит, кубаніт, макінавіт, магнетит та троїліт.

Пентландит творює лікваційні родовища. Звичайно в цих родовищах у невеликій кількості є магнетит і мінерали платинової групи.

Як поширене мінеральне утворення, пентландит станом на 2021 рік зафіксований і задокументований в понад 1600 локаціях^[5]

У Німеччині пентландит був знайдений, серед іншого, у колишній шахті Фрідріха-Августа-Грубе та нинішньому природному заповіднику в Баден-Вюртемберзі, на горі Гроссер Тайхельберг поблизу Пехбрунна та в кар'єрі Гесс у природному заповіднику Воялейте в Баварії, у метеориті Треббін, що впав у 1988 році поблизу однойменного міста в Бранденбурзі, у шахті Людвігсгоффнунг поблизу Беллнхаузена та шахті Верзенунг поблизу Рахельсхаузена в Гессені, а також у кількох місцях у Нижній Саксонії, Північному Рейні-Вестфалії, Рейнланд-Пфальці та Саксонії.

В Австрії мінерал був знайдений у багатьох місцях у Високій Тауерні, включаючи район відкриття Торлайтен у Каринтійській групі Голдберг, шахту Гайсванд у Гайдбахграбені, родовище шеліту у Фельберталі та родовище смарагдів у Лекбахграбені в Хабахталі в Зальцбургській землі. У Каринтії його також було знайдено в кількох місцях району Фрізах-Гюттенберг, поблизу Вольфсбаха в нижньоавстрійській громаді Дрозендорф-Ціссерсдорф, поблизу Санкт-Йоганна-ім-Понгау в Зальцбурзі та в інших місцях у Штирії та Тіролі.

Інші місця поширення включають Афганістан, Єгипет, Албанію, Аргентину, Австралію, Ефіопію, Болівію, Ботсвану, Бразилію, Болгарію, Буркіна-Фасо, Китай, Німеччину, Фінляндію, Францію, Гану, Грецію, Гренландію, Індію, Індонезію, Італію, Ямайку, Японію, Ємен, Канаду, Казахстан, Демократичну Республіку Конго, Північну та Південну Корею, Кубу, Мадагаскар, Марокко, Мексику, Намібію, Нову Каледонію, Нову Зеландію, Норвегію, Оман, Пакистан, Філіппіни, Польщу, Португалію, Румунію, Росію, Швецію, Швейцарію, Сьєрра-Леоне, Зімбабве, Словаччину, Іспанію, Південну Африку, Тринідад і Тобаго, Чехію, Туреччину, Уганду, Україну, Угорщину, Сполучене Королівство (Велика Британія), Сполучені Штати (США) та В'єтнам.^[6]

Пентландит також був виявлений у зразках гірських порід із Серединно-Атлантичного хребта, Моря Кризіум на Місяці та в кометному пилу з Wild 2.

Найважливіше родовище розташоване у Великому Садбері (Канада).^[7] Інші родовища пентландиту можна знайти в Квебеку (Канада), Каліфорнії, Норвегії, Південній Африці та ін.

На території України пентландит є в складі нікелевих руд на Побужжі (6 родовищ) та в Середньому Придніпров'ї (4 родовища).

Практичне значення

Пентландит — головна руда на нікель. Мінімальний вміст Ni в рудах становить 0,3 %.

Різновиди

Розрізняють:

• пентландит кобальтистий (різновид з родовища Північної Фінляндії, який містить 49 % Со),
• кобальтопентландит (містить Со до 54 %).

Див. також

• Список мінералів