Пережитки шаманізму в угорському фольклорі

Пережитки шаманізму в угорському фольклорі — рудименти міфологічної свідомості в представників угорського етносу, пов'язаних із вірою в можливість впливати на об'єктивну реальність за допомогою посередників з т. зв. потойбічним світом, а також магічно-ритуальна атрибутика угорських знахарів, цілителів, віщунів і т. ін. Проблему угорського та пов'язаного з ним сибірського шаманізму вивчали Габор Сенткатолнаї (Gábor Szentkatolnai), Бенедек Баратоші-Балог (Benedek Baráthosi-Balogh), Єньо Фазекаш (Jenő Fazekas), Вільмош Діосегі (Vilmos Diószegi). Наразі дану тему в Угорщині досліджує Міхай Хоппал (Hoppál, Mihály).

Витоки шаманізму

Природа угорського шаманізму, як і взагалі угорська міфологія, тісно пов'язана із походженням угорців як етносу. Десь до середини І тис. н. е. предки угорців складали частину фіно-угорського світу, де шаманізм (камлання) є важливою складовою релігійно-міфологічної практики. Поширене у фіно-угорському світі використання галюциногенних грибів для камлання відоме також і з угорських переказів^[1].

Проте, на відміну від своїх родичів — хантів і мансі, що залишилися в тайзі, мадяри переселилися до лісостепу, де рано потрапили під вплив тюрків. Довго живучи під владою булгар і хазар, повністю перейшовши до кочового способу життя, вони стали подібними до своїх степових сусідів (Костянтин Багрянородний називає угорців «турками»). Відомо, що угорці мають генетичну спорідненість з башкирами^[2]. Уже після «завоювання батьківщини» мадяри асимілювали кочівників кавар, частину половців-кунів і т. ін.

Крім тюрків, на угорський релійно-міфологічний світогляд вплинули також, очевидно, залишки іраномовного населення Степу — алани-яси. Саме від них, ймовірно, походив звичай ховати знатних угрів разом з кіньми.

Проте, як зазначають дослідники, угорський фольклор має найбільшу подібність саме до тюркського^[3]. За даними арабських джерел, традиційними для угорців були поклоніння вогню та релігія, схожа на тенгріанство^[4]. Верховного бога угорці здавна називають Іштен, де частка «тен» є похідною від тюркського «Тенгрі»^[5]. Для угро-тюркського міфологічного світогляду характерним є уявлення про тричленне ділення Всесвіту (верхній, людський та підземний світ), світове дерево, перекази про бетярів-богатирів (тюрк. батир)^[6].

Талтоші — угорські чаклуни

З історичних джерел відомо, що й після прийняття католицтва серед угорців виділялася група жерців, яких звали táltos. До характерних рис талтоша відносять:

• появу на світ із зубами, зазвичай великими, іноді — з волосяним покровом;
• в семирічному віці талтош зникає. Вважається, що старі чаклуни на небі в цей час передають йому свої знання. Коли він не зробить цього, то втрачає свідомість;
• спить вдень і поринає у невидимий світ, по поверненні з якого просить молока;
• згідно повір'їв, може перевтілюватися в інших істот, найчастіше — в бика.

Міхай Хоппал у 1980-х роках описав шаманську практику кількох талтошів-пастухів у глухих селах Угорщини^[7].

Неодмінний атрибут талтоша — бубон, що виготовлявся з великого перехрещеного решета. Чудодійні властивості бубона зафіксовані у дитячій угорській пісні Лелека, лелека, горлиця^[hu], де з його допомогою хлопчик лікує зраненого лелеку. Удари решета-бубона талтош використовував для передбачення майбутнього, лікування хворих, міг ними загонити в потрібному напрямку худобу^[8].

Босоркані — угорські відьми

На відміну від класичних сибірських шаманів, талтошами могли бути і жінки. У XVI-XVIII століттях відбувалися судові процеси над босорканями (boszorkány, boszorka) — угорськими відьмами. Згідно повір'їв, відьми найбільше шкодять на Іванів день. Звинувачувані, натомість, заперечували своє відьомство, стверджуючи що вони є талтошами^[9]. Дане поняття, як і лексема, згодом потрапили до сусідніх слов'янських народів (наприклад, словаків). Зокрема, в бойківських говірках босурканя — це відьма-ворожбитка. Сходознавець В. Бушаков виводить етимологію boszorka з тюркських мов. Гоголівський басаврюк («диявол у людській подобі») має те ж саме походження^[10].

Див. також

• Угорська міфологія^[en]