Назва |
Опис |
Ефект неоднозначності |
Тенденція уникати варіантів, для яких відсутня інформація створює ефект «невідомої» ймовірності.[8] Ефект був відкритий Даніелем Еллсбергом у 1961 р. Його експерименти (напр., з кульками в урнах) показали, що для багатьох ризик (відома ймовірність) та невизначеність (невідома ймовірність) — різні поняття. |
Якорування або прив'язка чи фокусування |
Тенденція занадто сильно покладатися, або «кидати якір», на одній рисі або шматку інформації при прийнятті рішень (як правило на першій інформації, яку ми отримуємо про цей предмет, або непов'язаної інформації, але отриманої незадовго до прийняття рішення).[9][10]. Найчастіше ефект проявляється при прийнятті числових рішень і діє навіть, якщо людина знає про нього. Наприклад, ефект використовується у маркетингу для збільшення продаж (вказання обмеження — не більше Х товару в одні руки, або ціни за декілька товарів замість одного (навіть, якщо ціна за декілька товарів не несе знижки). |
Упередження уваги |
На наше сприйняття впливають наші повторювані думки.[11] |
Евристика доступності |
Тенденція збільшувати ймовірність подій з більшою «доступністю» в пам'яті, на що може чинити вплив, як наскількі свіжі спогади чи наскільки незвичними чи емоційними вони є[12]. |
Каскад доступності |
Само-стверджуючий процес, у якому колективне переконання набуває все більшої достовірності через збільшення повторень у публічному обговоренні (або «повторюй щось достатньо довго і воно стане правдою»)[13]. |
Ефект зворотнього результату |
Коли люди реагують на негативні свідчення/докази посиленням своїх переконань, замість послаблення або перегляду[14]. |
Ефект приєднання до більшості |
Тенденція робити (або вірити у) речі тому, що багато людей роблять (або вірять у) те саме. Пов'язане з груповим мисленням та поведінкою натовпу[15]. |
Омана базового відсотку або ігнорування базового відсотку |
Тенденція ігнорувати базовий відсоток (тобто загальновідому, очевидну інформацію) та фокусуватися на специфічній інформації (яка стосується тільки особливого випадку).[16] |
Упередження переконань |
Ефект, коли оцінка логічності і сили аргументу засновується на тому, чи вірить людина у висновок (наскільки правильним він їй видається)[17]. |
Сліпа пляма упереджень |
Тенденція бачити себе менш упередженим, ніж інші люди, або ідентифікувати в інших більше когнітивних упереджень, ніж у собі[18]. |
Ефект вболівальника |
Тенденція, коли людина здається більш привабливою у групі, ніж наодинці.[19] |
Упередження підтримки вибору |
Тенденція пам'ятати свій вибір кращим, ніж він насправді був.[20] |
Ілюзія кластерів |
Тенденція сподіватися на більшу кількість невеликих смуг або кластерів у великих вибірках випадкових даних (тобто, бачити фантомні послідовності та малюнки).[10] |
Підтверджувальне упередження |
Тенденція шукати, інтерпретувати, зосереджуватись та пам'ятати інформацію таким чином, що підтверджує попередні уявлення.[21] |
Упередження відповідності |
Тенденція тестувати гіпотезу виключно прямим тестуванням, замість тестування можливих альтернативних гіпотез.[10] |
Омана поєднання |
Тенденція припускати, що специфічні умови є більш ймовірними, ніж загальні.[22] |
Консерватизм або Регресивне упередження |
Певний стан розуму, коли високі значення та імовірності переоцінюються, а низькі — недооцінюються.[23][24] |
Консерватизм (перегляд переконань) або Консерватизм Баєса |
Тенденція недостатньо змінювати власні переконання при отриманні нових доказів.[25][26]. Передбачається, що при отриманні нових доказів думки людей змінюються відповідно до послідовності, визначеною теореми Баєса, але з меншою інтенсивністю |
Ефект контрасту |
Посилення або пригнічення певних спостережних стимулів, якщо вони порівнюються з нещодавно побаченим контрастним об'єктом.[27] |
Прокляття знання |
Коли краще поінформованим людям надзвичайно важко думати про проблему з точки зору менш поінформованих людей.[28] |
Ефект обманки |
Надання переваги опції A або B змінюється на користь опції B, коли з'являється опція C, схожа на B але не краща за неї. |
Ефект деномінації |
Тенденція витрачати більше грошей, якщо вони деноміновані у менших значеннях (наприклад, копійках), ніж у більших (купюрах).[29] |
Упередження відмінності |
Тенденція бачити більше відмінностей між варіантами, оцінюючи їх разом на відміну від кожного поодинці.[30] |
Відкидання тривалості |
Відкидання (ігнорування) тривалості події при оцінці її значущості/впливу. |
Розрив емпатії |
Тенденція недооцінювати вплив або силу почуттів, у собі або інших. |
Ефект значущості |
Факт, що люди часто вимагають більше, щоб предмет віддати, ніж вони самі б сплатили за такий самий, але чужий предмет[31] |
Есенціалізм |
Поділ людей та речей на категорії відповідно до їх основних характеристик, незважаючи на відмінності[32]. |
Надмірне очікування |
У порівнянні з оцінкою, факти виявляються менш екстремальними ніж очікування (умовно зворотне до Консерватизму).[33] |
Упередження дослідника або упередження очікування |
Тенденція дослідників вірити, підтверджувати та публікувати дані, які узгоджуються з їхніми очікуваннями щодо дослідження, та не вірити, відкидати або принижувати значущість відповідних даних, які суперечать їхнім очікуванням від дослідження.[34] |
Обмеженість функцією |
Використання людиною предмету лише шляхом, яким він традиційно використовується. |
Ефект фокусування |
Тенденція приділяти надмірної уваги лише одному аспекту події.[35] |
Ефект Форера або ефект Барнума |
Спостереження, що люди дають високу оцінку правдивості описам своєї особистості, що подаються як створені спеціально для них, але насправді є досить розмитими і загальними, щоб стосуватися багатьох людей. Цей ефект надає часткове пояснення широкому сприйняттю переконань, вірувань та практик, як наприклад астрологія, гадання, графологія та деякі тестування особистості. |
Обмеження рамками або Фреймінг |
Досягнення різних висновків на основі тієї ж інформації в залежності від того, як і ким вона була представлена. |
Ілюзія частоти |
Ілюзія, коли слово, назва чи інше, яке нещодавно спало до уваги, раптом видається таким, що дуже часто впадає в око (див.також ілюзія нещодавності).[36] Розмовно, цей ефект відомий як Феномен Баадер-Майнхоф.[37] |
Омана гравця |
Тенденція думати, що на майбутню ймовірність мають вплив минулі події, хоча насправді вони не змінні. Випливає з неправильної концептуалізації Закону великих чисел. Наприклад, «Мені шість разів підряд випала решка, тому шанси, що при наступному підкиданні випаде орел, значно зросли.» |
Ефект простого — складного |
Засновуючись на конкретному рівні важності завдання, впевненість у судженнях є консервативною і недостатньо різкою[38][39][40]. |
Упередження погляду в минуле |
Деколи також називається ефектом «я так і знав», і є схильністю бачити минулі події як передбачувані[41] на час, коли такі події відбулися. |
Ефект ворожих ЗМІ |
Тенденція бачити медіа-репортаж як упереджений людьми, які мають сильні власні протилежні переконання. |
Омана "куй поки гаряче" |
Феномен «куй поки гаряче» є оманливим переконанням, що людина, яка щойно досягла успіху, має більші шанси на успіх у наступних спробах. |
Гіперболічне дисконтування |
Тенденція надавати більше перевагу негайним вигодам на протидію більш віддаленим у часі, і така тенденція зростає, чим більш ближчими до поточного моменту обидві вигоди є.[42] Також відоме як «упередження поточного моменту» та пов'язано з динамічною непослідовністю. |
Ефект відомої жертви |
Тенденція сильніше реагувати на нещастя однієї ідентифікованої людини ніж великої групи людей.[43] |
IKEA-ефект |
Тенденція надавати надмірної вартості предметам, до яких людина доклала руку (напр., збирання складаних меблів IKEA) незалежно від якості кінцевого результату. |
Ілюзія контролю |
Тенденція переоцінювати міру свого впливу на зовнішні події.[44] |
Ілюзія вагомості |
Переконання, що додатково отримана інформація надає додаткові значущі дані для прогнозів, навіть коли це очевидно не так[45]. |
Ілюзорна кореляція |
Неправильні висновки щодо наявності відносин між двома непов'язаними подіями.[46][47] |
Упередження впливу |
Тенденція переоцінювати тривалість або інтенсивність впливу майбутнього емоційного стану.[48] |
Інформаційне упередження |
Тенденція шукати інформацію, навіть коли вона ніяк не може вплинути на дію.[49] |
Нечутливість до розміру вибірки |
Тенденція недооцінювати варіативність у невеликих вибірках. |
Ірраціональна ескалація |
Феномен, коли люди обґрунтовують підвищений інтерес до рішення на основі раніше понесених витрат, незважаючи на нові докази, що рішення було ймовірно неправильним. Також відома як "омана неповоротних витрат". |
Гіпотеза справедливого світу |
Бажання вірити, що світ фундаментально справедливий, що спричиняє здатність раціоналізувати навіть найбільш жахливу несправедливість як «заслужену» її жертвою. |
Ефект менше-краще |
Тенденція обирати менший набір (або предмет/набір меншої вартості) замість більшого, якщо вони оцінюються не разом, а окремо. |
Уникнення втрат |
«почуття втрати при необхідності віддати предмет є більшим ніж оцінка його корисності при придбанні».[50] (див. також ефект неповоротних втрат). |
Ефект знайомства |
Тенденція надавати перевагу речам лише через те, що вони людині знайомі.[51] |
Ілюзія грошей |
Тенденція концентруватись на номінальній вартості, а не купівельній спроможності грошей.[52]. Наприклад, люди не звертають уваги на фактичне зниження своєї платоспроможності при незначному зростанні індексу споживчих цін або переглядають ціну контракту на інфляцію не постійно, а лише час від часу при незначній інфляції. |
Ефект моральної переваги |
Тенденція до більшої упередженості у людей з відомою історією неупереджених ставлень. |
Ефект негативності |
Тенденція при оцінці причин поведінки особи, яка не подобається, відносити позитивну поведінку на дію обставин, а негативну поведінку — на їхню природу. Або тенденція молоді більш негативно описувати інших. Є зворотнім до ефекту позитивності. |
Упередження негативності |
Психологічний феномен, коли люди краще пам'ятають негативні події, аніж позитивні.[53] |
Відкидання ймовірності |
Тенденція повністю відкидати ймовірність при прийнятті рішень в умовах непевності.[54] |
Упередження нормального перебігу |
Відмова планувати або навіть реагувати на нещастя, яке раніше не відбувалось. |
Ілюзія частотності |
Ефект, коли раптом помічаються речі (події), які до того не помічались, і робиться неправильний висновок про зростання частоти їх появи. |
Ефект очікувань спостерігача |
Коли дослідник очікує певний результат та, відповідно, підсвідомо маніпулює експериментом або неправильно інтерпретує дані для отримання бажаного результату (див.також ефект очікувань предмету). |
Упередження оминання |
Тенденція оцінювати шкідливі дії як гірші, ніж аналогічно шкідливу бездіяльність.[55]. Наприклад, ненадання допомоги при пораненні оцінюється значно легше, ніж активні дії, які спричинили поранення. |
Упередженість оптимізму |
Тенденція бути надмірно оптимістичним, переоцінюючи сприятливий результат події (див.також прийняття бажаного за дійсне, ефект валентності).[56][57] |
Ефект страуса |
Ігнорування очевидної (негативної) ситуації. |
Упередження результату |
Тенденція оцінювати рішення за його кінцевим результатом замість якості самого рішення на дату його прийняття. |
Ефект надмірної впевненості |
Надмірна впевненість у власних відповідях на питання. Наприклад, дослідження показало, що при деяких запитаннях, у відповіді на які учасники були на «99% впевнені», насправді правильними виявилися лише 40%.[58][59][60] |
Парейдолія |
Непевний та випадковий стимул (часто образ або звук) сприймається як значущий, напр., бачити тварин або обличчя у хмарах, обличчя на місяці, та чути неіснуючі таємні послання при програванні платівок задом наперед. |
Упередження песимізму |
Тенденція деяких людей, особливо тих, що страждають на депресію, переоцінювати ймовірність того, що з ними стануться негативні речі. |
Омана планування |
Тенденція недооцінювати час, потрібний на виконання завдання.[48] |
Раціоналізація після придбання |
Тенденція переконувати себе раціональними аргументами, що якась покупка була вдалою. |
Про-інноваційне упередження |
Надлишковий оптимізм щодо інновації чи винаходу або їх корисності для суспільства, часто на фоні нездатності побачити їх обмеження та недоліки. |
Ефект псевдо-впевненості |
Тенденція приймати рішення з малим ризиком, якщо очікуваний результат позитивний та більш ризиковані рішення для уникнення негативного результату.[61] |
Реактивний опір |
Бажання робити всупереч тому, що від людини хочуть, викликане потребою спротиву уявній спробі обмежити її свободу вибору (див.також Зворотня психологія). |
Реакційне знецінення |
Знецінення пропозицій лише тому, що вони ймовірно виникли у супротивника. |
Ілюзія нещодавності |
Ілюзія, що слово або мова є недавнім винаходом, хоча насправді це не так (див.також #ілюзія частоти). |
Упередження витримки |
Тенденція переоцінювати власну витримку, а саме здатність не піддаватись на спокусу. |
Ефект "рима як підстава" |
Римовані твердження сприймаються як більш правдиві. |
Компенсація ризику / Ефект Пельцмана |
Тенденція до більшого ризику в міру зростання відчуття безпеки. |
Селективне сприйняття |
Вплив очікувань на сприйняття. |
Ефект Земмельвейса |
Тенденція відкидати нові докази, що суперечать парадигмі.[26] |
Упередження соціального порівняння |
Тенденція при наймі працівників, надавати перевагу тим, чиї переваги не конкурують з твоїми.[62] |
Упередження соціальної бажаності |
Тенденція надмірно повідомляти про власні соціально-привабливі характеристики і поведінку та приховувати соціально-непривабливі.[63] |
Упередження статусу-кво |
Тенденція радіти тому, що речі лишаються приблизно тими самими (див.також ефект накопичення, уникнення втрат, системне виправдання).[64][65] |
Стереотипування |
Очікування, що член групи матиме певні характеристики на основі характеристик групи, без наявності будь-якої інформації про нього. |
Ефект субадитивності |
Тенденція оцінювати ймовірність цілого як меншу, ніж сума ймовірності його частин.[66] |
Суб'єктивне підтвердження |
Уявлення, що щось є правдою, якщо переконання особи вимагають, щоб воно було правдою. Також надає уявних зв'язків між випадковостями. |
Упередження виживання |
Концентрування на людях або речах, які «пережили» якійсь процес, та не звертання уваги на ті, що не «пережили», оскільки вони широко не відомі. |
Упередження економії часу |
Недооцінка часу, який може бути зекономлений (або втрачений) при збільшенні (або зменшенні) при відносно низькій початковій швидкості та переоцінка часу, який може бути зекономлений (або втрачений) при збільшенні (або зменшенні) при відносно високій початковій швидкості. |
Упередження одиниці |
Бажання завершити окрему одиницю або завдання. Найбільш сильний ефект на споживання їжі (напр.доїсти шматочок/страву, навіть коли вже наївся).[67] |
Ефект знайомого маршруту |
Недооцінка тривалості пересування знайомим маршрутом та переоцінка часу на такий самий по довжині незнайомий або менш знайомий. |
Упередження нульового ризику |
Надання переваги зменшенню малого ризику до нуля замість зменшення великого ризику на більшу величину. |
Евристика нульової суми |
Інтуїтивна оцінка ситуації як нульової суми (тобто, виграш і програш пов'язані). Має коріння у грі з нульовою сумою в теорії ігор, де виграші та програші додаються в нуль.[68][69] Частота, з якою виникає це упередження може бути пов'язана з такою особистою якістю людей як орієнтація соціального домінування. |