Пересіл (ентомологічний заказник)

Ентомологічний заказник «Пересі́л» — об'єкт природно-заповідного фонду Харківської області, ентомологічний заказник місцевого значення.

Ентомологічний заказник «Пересіл»

49°44′16″ пн. ш. 35°41′29″ сх. д.
Країна	Україна
Розташування	с. Мануйлове, Харківський район, Харківська область  Україна
Найближче місто	Нова Водолага, Харківська область
Площа	12,2 га
Засновано	1993
Керуюча організація	СТОВ «Іскра»[1]
Пересіл (ентомологічний заказник) (Харківська область)

Розташований біля сіл Знам'янка та Мануйлове Харківського району.

Загальна площа — 12,2 га.

Заказник утворений рішенням Харківської обласної ради від 21 травня 1993 року^[2].

Відповідальний за охорону — Знам'янська сільська рада^[2].

Опис

Заказник розташований на південь від села Мануйлове, в урочищі Пересіл, на схилі балки південно-східної експозиції, де зберігся фрагмент степового ентомологічного комплексу, трофічно і топічно пов'язаного з рослинними формаціями різнотравно-типчаково-ковилового степу.

До ентомологічної фауни заказника належать рідкісні види комах, які занесені до Червоної книги України: вусач-коренеїд хрестоносець (Dorcadion equestre), махаон (Papilio machaon), джміль глинистий (Bombus argillaceus), мелітурга булавовуса (Melitturga clavicornis).

До видів комах, що поширені в заказнику, належить мегахіла округла (Megachile rotundata), яка була занесена в Червону книгу України та вилучена з неї в 2009 році, бо популяція комахи відновилась до безпечного рівня^[3].

На території заказника мешкають богомол звичайний (Mantis religiosa), мереживниця Галатея (Melanargia galathea), тахіна велика (Tachina grossa), які в 2001 році були включені до Переліку регіонально рідкісних видів тварин для Харківської області. Згодом ці види у видання Червоної книги Харківської області (2013 рік) вже не потрапили.

Серед комах заказника важливе місце займають запилювачі рослин: оси, рофіти, мелітта заяча, андрени, джмелі.

Флора різнотравна. Представлені формації типчаково-ковилового степу та справжні і заболочені луки.

Ґрунти — чорноземи.

Категорія земель — землі сільськогосподарського призначення — сіножаті.

Заповідний режим

Мета створення заказника^[4]:

• збереження місця поселення цінних видів комах-запилювачів сільськогосподарських культур;
• підтримка загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

На території забороняється^[2][4]:

• проведення будь-якої господарської діяльності, яка може завдати шкоди заповідному об'єкту та порушити екологічну рівновагу;
• самочинна зміна меж, зміна охоронного режиму, забруднення території;
• знищення та заміна видового складу рослин, тварин і комах;
• будь-яке порушення ґрунтового покриву, видобування корисних копалин, будівництво, геологорозвідування, розорювання земель;
• збір рідкісних та занесених до Червоної книги України видів рослин, їх квітів і плодів;
• використання хімічних речовин для боротьби зі шкідниками та хворобами рослин;
• зберігання на території заказника (та в двокілометровій зоні навкруги) всіх видів пестицидів та агрохімікатів;
• організація місць відпочинку, розведення вогнищ;
• прохід та проїзд автотранспорту через територію заказника поза межами доріг, стежок.
• інші види робіт, що можуть привести до порушення природних зв'язків та природних процесів, втрати наукової, господарської, естетичної цінності природного комплексу заказника.

Об'єкт збереження — корисні комахи-запилювачі люцерни та інших сільськогосподарських рослин^[1].