Перилімфа

Перилі́мфа — це позаклітинна рідина, розташована у внутрішньому вусі. Вона знаходиться в барабанних та присінкових сходах завитки. Іонний склад перилімфи порівнянний зі складом плазми та спинномозкової рідини. Основним катіоном перилімфи є натрій, при цьому значення концентрації натрію та калію в перилімфі становлять 138. мМ та 6,9 мМ відповідно.^[1] Його також називають рідиною Котуньо та ліквором Котуньо на честь Доменіко Котуньо.

Перилімфа
Розріз завитки. Перилімфа заповнює присінкові та барабанні сходи, ділянки зверху та знизу на діаграмі
Розріз полукружного каналу та протоки, що показує перилімфатичний простір
Деталі
Ідентифікатори
Латина	perilympha
MeSH	D010498
TA98	A15.3.03.056
TA2	6938
FMA	60908
Анатомічна термінологія [редагувати у Вікіданих]

Структура

Внутрішнє вухо має дві основні частини: за́витку та присінковий (вестибулярний) орган. Вони з'єднані серією каналів у скроневій кістці, які називаються кістковим лабіринтом. Кісткові канали розділені мембранами в паралельних проміжках, які називаються перетинчастим лабіринтом. Перетинчастий лабіринт містить ендолімфу та оточений перилімфою.^[2] Перилімфа в кістковому лабіринті служить з'єднанням зі спинномозковою рідиною підпавутинного простору через перилімфатичну протоку.^[3]

Склад

Перилімфа та ендолімфа мають унікальний іонний склад, що відповідає їхнім функціям у регулюванні електрохімічних імпульсів волоскових клітин, необхідних для слуху. Електричний потенціал ендолімфи приблизно на 80-90 мВ позитивний, ніж перилімфи, через вищу концентрацію катіонів калію (K⁺) в ендолімфі та вищу концентрацію натрію (Na⁺) в перилімфі.^[4] Це називається ендокохлеарним потенціалом.^[5]

Перилімфа — це рідина, що міститься в кістковому лабіринті, оточуючи та захищаючи мембранний лабіринт; перилімфа за складом нагадує позаклітинну рідину (солі натрію є переважним позитивним електролітом) і через кохлеарний водопровід (іноді його називають «перилімфатичною протокою») сполучається зі спинномозковою рідиною.

Ендолімфа — це рідина, що міститься в середних сходах перетинкового лабіринту внутрішнього вуха та в півколових каналах вестибулярного апарату; за складом ендолімфа нагадує внутрішньоклітинну рідину (основним катіоном є калій).

Перилимфа також містить велику кількість білків, наприклад, позаклітинних ферментів та імуноглобулінів. Ці білки важливі для імунної відповіді та метаболізму.^[6]

Клінічне значення

Припускають, що перилімфа та ендолімфа беруть участь в односпрямованому потоці, який переривається при хворобі Меньєра.