Периферії Греції

Периферії Греції (грец. Περιφέρειες της Ελλάδας) — 13 адміністративних одиниць Греції, які за адміністративною реформою 1987 року, замінили регіони Греції. Відповідно до адміністративного поділу, запровадженого 1997 року, 13 периферій поділяються на 54 номи Греції.

Історія

1 січня 2011 року набрав чинності новий адміністративний поділ Греції, згідно з програмою «Каллікратіс»^[1]: периферії Греції стануть фінансово і адміністративно незалежними одиницями. Запроваджені виборні посади голів адміністрацій периферій — периферіархів, які вперше обрані на місцевих виборах 7 і 14 листопада 2010 року.

Натомість скасовані номархії^[2] замінені периферійними одиницями, які в кількох периферіях збігаються із колишніми номами. Однак зокрема в периферіях Аттика і Крит периферійні одиниці визначені у своїх кордонах без врахування меж колишніх номів, виходячи виключно із економіко-територіального обґрунтування.

Перелік периферій

Адміністративний поділ Греції

Номер	Периферії	Столиця	Площа, км²	Населення
1	Аттика	Афіни	3 808	3 761 810
2	Центральна Греція	Ламія	15 549	605 329
3	Центральна Македонія	Салоніки	18 811	1 871 952
4	Крит	Іракліон	8 259	601 131
5	Східна Македонія та Фракія	Комотіні	14 157	611 067
6	Епір	Яніна	9 203	353 820
7	Іонічні острови	Керкіра	2 307	212 984
8	Північні Егейські острови	Мітилена	3 836	206 121
9	Пелопоннес	Каламата	15 490	638 942
10	Південні Егейські острови	Ермуполіс	5 286	302 686
11	Фессалія	Лариса	14 037	753 888
12	Західна Греція	Патри	11 350	740 506
13	Західна Македонія	Козані	9 451	301 522
—	Айон Орос (автономія)	Карієс	390	2 262